26 березня 2013 р.Справа № 2-а-3675/11/1526
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бушулян Вадим Іванович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження на підставі ч. 8 ст. 183-2 КАС України апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про виплату щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, -
Постановою Саратського районного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з листопаду 2010 року по квітень 2011 року.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни згідно з посвідченням.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, Рішення Конституційного Суду України, а також строків звернення до суду встановлених ч. 2 ст. 99 КАС України висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в залежності від дати звернення до суду є правильним.
Однак, судом першої інстанції допущено помилку при визначенні початкового та кінцевого терміну, з початку та до кінця якого відповідач зобов'язаний здійснювати позивачу перерахунок підвищення до пенсії, зазначивши період з листопаду 2010 року по квітень 2011 року та не вказавши конкретних дат.
Оскільки судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, постановлене по справі судове рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Саратського районного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року змінити.
Викласти абзац третій резолютивної частини постанови Саратського районного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), за період з 06 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року.»
В іншій частині постанову Саратського районного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: