22 березня 2013 р. Справа № 129272/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Носа С.П., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКомСервіс Плюс» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКомСервіс Плюс» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області, третя особа - приватне підприємство «Анонс - Контракт» про визнання незаконним рішення,-
ТзОВ «ТрансКомСервіс Плюс» звернулося 11.04.2012 року в суд з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення №2 від 02.04.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на незаконність прийнятого стороною відповідача оспорюваного рішення №2 від 02.04.2012 року, відповідно до якого, за порушення п.5 ст.8, ст. 25-1 Закону України «Про рекламу» щодо розміщення реклами у газеті «Анонс Контракт» про зниження цін на продукцію без зазначення інформації про дату початку та закінчення знижки, а також без зазначення номеру ліцензії (дозволу) на здійснення будівельної діяльності застосовано штраф у розмірі 9625,25 грн. Позивач вважає, що вказане рішення винесено з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» №693 від 26.05.2004 року, а саме без належного повідомлення позивача про розгляд його питання; з недотриманням місячного строку розгляду питання про порушення законодавства про рекламу; без відповідного обґрунтування. Крім того, зазначив, що розміщення реклами здійснювалось газетою «Анонс-Контракт» без згоди ТзОВ «ТрансКомСервіс Плюс».
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що судом не встановлено порушень процедури розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а дії відповідача відповідають вимогам пунктів 9, 11, 12, 14, 16, 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на обставини, подібно викладеним у позовній заяві.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.02.2012 року уповноваженим працівником відповідача, котрий здійснює нагляд за дотриманням законодавства про рекламу на території Івано-Франківської області, встановлено факт розміщення реклами ТзОВ «ТрансКомСервіс Плюс» в газеті «Анонс-Контракт» №06 від 16.02.2012 року без зазначення відомостей про дату початку і закінчення знижки та з пропозицією дольової участі у будівництві без зазначення номеру ліцензії (дозволу) на здійснення будівельної діяльності та дозволу на виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується. Вказаний факт зафіксовано протоколом №2 від 27.02.2012 року про порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Так, нормами пунктів 1, 3 Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області, затвердженого головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів 29.11.2011 року, встановлено, що Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та реалізує повноваження останньої на території Івано-Франківської області.
Крім того, у відповідності до п. 6.4 Положення Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області застосовує адміністративно-господарські санкції.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу», реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Згідно ст. 25-1 Закону України «Про рекламу» реклама об'єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень, в тому числі пов'язаних із залученням коштів населення, дозволяється лише за наявності ліцензії (дозволу) на здійснення будівельної діяльності та дозволу на виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується. Така реклама має містити номер ліцензії (дозволу), дату її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію (дозвіл).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виявленого стороною відповідача порушення, 05.03.2012 відповідачем прийнято рішення №2 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. На адресу позивача 26.03.2012 року відповідачем було направлено лист №276-01/19, яким повідомлено про розгляд справи про порушення товариством законодавства про рекламу, та запрошено для участі в розгляді вказаного питання представників ТзОВ «ТрансКомСервіс Плюс». Вказаний лист одержано останнім 27.03.2012 року, що підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, однак на засідання з розгляду вказаного питання представник позивача не з'явився.
Варто наголосити, що відповідачем 06.03.2012 року направлено газеті «Анонс-Контракт» лист №188-01/19 з вимогою надати інформацію про вартість розміщеної реклами. 12.03.2012 року від приватного підприємства відповідачем отримана відповідь, про те, що вартість реклами ТзОВ «ТрансКомСервіс Плюс» з порушенням ст. 8 п. 5, ст. 25-1 виходила з 30.12.2011 по 08.03.2012 - 9 разів, вартість одного виходу склала - 213,89 грн.
Пунктами 11, 12 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» № 693 від 26.05.2004 року передбачено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений головою Держспоживстандарту, його заступниками, начальниками територіальних органів Комітету, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Відтак, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що не встановлено жодних порушень відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а дії відповідача відповідають вимогам пунктів 9, 11, 12, 14, 16, 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Згідно із ч. 2-4 ст.27 Закону України «Про рекламу» на рекламодавців, винних у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами накладається штраф у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.
Викладена позиція не суперечить практиці касаційного суду, що мається в судовому рішенні за №К/9991/9899/11 від 08 травня 2012 року.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКомСервіс Плюс» залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по справі № 2а-1029/12/970, без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді С.П. Нос
А.І. Рибачук