05 березня 2013 р. Справа № 109967/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів, -
ТзОВ НВЦ «Євродім» звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 2 лютого 2012 року № 0000232302, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 46120 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23060 грн., а також стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 46120 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, заявленого у жовтні 2011 року. При сплаті лізингових платежів, які включають в себе суму податку на додану вартість відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТзОВ «Євродім» має право на бюджетне відшкодування сплачених сум податку.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач Луцька об'єднана державна податкова інспекція, вважає, що вона є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, зокрема, що порушення позивачем абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України виникло внаслідок того, що до бюджетного відшкодування жовтня 2011 року ТзОВ «НВЦ «Євродім» віднесло операції по отриманих послугах по будівництву АЗС за адресою: м. Київ, вул. Солом 'янська (Протасів Яр) у вересні 2011 року - електромонтажні роботи, будівельні роботи, інженерно-геодезичні роботи, виконання робіт з поновлення меж земельної ділянки. Однак в період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року позивач зазначеного майна в господарській діяльності не використав.
28 лютого 2013 року Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області подало клопотання про приєднання до апеляційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У листопаді 2011 року ТзОВ НВЦ «Євродім» подало до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій вказало суму податку належного до відшкодування у розмірі 46120 грн.
18 січня 2012 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція провела позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ НВЦ «Євродім» у зв'язку з наданням не в повному обсязі у встановлені законом терміни, на письмовий запит Луцької ОДПІ ДПС документального підтвердження декларування заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 253/23-3/30220130.
В акті перевірки зазначено, що позивач порушив абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року на суму 46120 грн.
На підставі акта перевірки Луцька об'єднана державна податкова інспекція 02 лютого 2012 року винесла податкове повідомлення-рішення № 0000232302, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46120 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23060 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.
Відповідно до п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. п. 200.2-200.4 ст. 200 цього Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Таким чином, оскільки сума податку на додану вартість, включена платником податку до складу податкового кредиту, впливає на суму бюджетного відшкодування цього податку, то вирішуючи питання про наявність у особи права на бюджетне відшкодування, необхідно встановити факт правомірності формування податкового кредиту такого платника податку за відповідні періоди.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України).
Відповідно до п. п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
У зв'язку з наявністю від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2011 року та відповідно до зазначених вимог ст. 200 Податкового кодексу України ТзОВ НВЦ «Євродім» подало до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року.
Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до п. 200.11 цієї статті за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Підпунктом 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100000 гривень, здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка.
Згідно з п. п. 200.12, 200.13 ст. 200 цього Кодексу орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Однак всупереч вимогам зазначених норм Луцька об'єднана державна податкова інспекція не надала органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за жовтень 2011 року.
Як правильно встановив суд першої інстанції, а також підтверджується матеріалами справи та не спростовано представниками відповідачів в судовому засіданні, ТзОВ НВЦ «Євродім» повністю дотримало зазначені вище норми Кодексу.
Отже, позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, заявленого у жовтні 2011 року.
При цьому щодо правомірності формування ТзОВ НВЦ «Євродім» податкового кредиту у зазначених вище податкових періодах, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно пп. 14.1.36 п. 14.6 ст. 14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В розумінні ст. 3 Господарського Кодексу України господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «НВЦ «Євродім» має у власності нерухоме майно - автозаправні станції.
Колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що ТзОВ «НВЦ «Євродім» як власник нерухомого майна має право у відповідності із чинним законодавством, проводити поточний ремонт, так і капітальний ремонт на власних автозаправних станціях (в тому числі електромонтажні, будівельні та інженерно-геодезичні роботи тощо), так як зацікавлений в підтриманні їх належного технічного стану. Отже, роботи, які проводились на АЗС, були спрямовані на забезпечення господарської діяльності підприємства.
Як зазначено вище, п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право платника податків включати до податкового кредиту суми податків, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, згідно з даними нормами право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом такого звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положення Податкового кодексу України не ставлять відшкодування податку на подану вартість, яке залежить від правомірності формування податкового кредиту, в залежність від використання придбаного майна в господарській діяльності за певний період після його придбання.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має значення, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.
Таким чином, оскільки ТзОВ «НВЦ «Євродім» фактично сплатило суму податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), що підтверджується відповідними документами, тому правомірно відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України заявило до відшкодування суму податку за жовтень 2011 року в розмірі 46120 грн.
Факт надмірної сплати податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України відповідачем не оспорюється.
Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 46120 грн. є неправомірним.
Крім того, оскільки встановлено неправомірність зменшення податковим органом ТзОВ НВЦ «Євродім» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 46120 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь позивача зазначеної суми.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року у справі № 2а-1073/12/0370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Святецький
Ухвала складена в повному обсязі 07.03.2013 року