29 березня 2013 р. Справа № 138049/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах дитини-інваліда, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про неправомірні дії та стягнення коштів,-
30.11.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про неправомірні дії та стягнення коштів.
Посилається на те, що ОСОБА_2 є дитиною, яка постраждала внаслідок ЧАЕС, захворювання якої пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст..31 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Сім'ям, що мають дітей віком від 7 до 16 років (учнів віком до 18 років), які проживають на територіях радіоактивного забруднення, допомога, передбачена чинним законодавством України, виплачується у подвійному розмірі. Однак відповідач норми даного Закону не виконує і виплат згідно ст..31 Закону не проводить. Просять визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його виплатити недоплачені кошти недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за період з 16.06.2009 року.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області позов в частині позовних вимог залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку позовної давності на підставі ст. 100 КАС України.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2011 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації щодо відмови сім'ї ОСОБА_2 у виплаті допомоги згідно ст..31 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплати сім'ї ОСОБА_2 недоплачену допомогу згідно ст..31 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із 30.05.2010 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Згідно ст..256 КАС України постанова допущено до негайного виконання.
Відповідач дану постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріально та процесуального права, просить скасувати постанову, та прийняти нову, якою в позові відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст. 183-2 цього Кодексу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною, яка постраждала внаслідок Чорнобильській катастрофи що підтверджується копією відповідного посвідченням НОМЕР_1 від 15.09.2003 року.
Згідно ст. 31 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР передбачає, що сім'ям, що мають дітей віком від 7 до 16 років (учнів віком до 18 років), які проживають на територіях радіоактивного забруднення, допомога, передбачена чинним законодавством України, виплачується у подвійному розмірі.
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. № 106, село Стецева, відноситься до території радіоактивного забруднення.
Таким чином, посилання відповідача на постанови КМ України № 649 від 20.04.2007 року, на підставі якої проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким були змінений п. 6 передбачав, що потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: щомісячна виплата в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Стаття 31 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була виключена на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№ 107-УІ від 28.12.2007 року., оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання відповідача на постанову КМ України № 649 від 20.04.2007 року «Про встановлення розмірів виплат деяких категорій громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою обмежені права на отримання вищезазначеної допомоги, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно застосував вимоги ч. 1 ст. 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Оскільки позивач звернувся до суду 30.11.2010 року та не навів жодних поважних причин пропуску ним строку звернення до суду суд першої інстанції правильно залишив без розгляду частину позовних вимог.
Отже з урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що при нарахуванні позивачу допомогу слід керуватися саме ст. 31 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити перерахунок недоплаченої допомоги та виплатити її за період з 30.05.2010 року.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2011 року по адміністративній справі №2а-43/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.М. Ліщинський
Судді О.І. Довга
І.І. Запотічний