22 березня 2013 р. Справа № 25716/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Носа С.П., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2010 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Бродівської міської ради, виконавчого комітету Бродівської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, Бродівська ЖЕК про визнання рішення недійсним та скасування рішень і договорів оренди та купівлі-продажу земельної ділянки,-
ОСОБА_1 13.04.2010 року звернулася в суд із позовом, в якому просить визнати незаконними і скасувати рішення Бродівської міської ради від 27.09.2005 року про передачу в оренду частини прибудинкової території будинку №НОМЕР_1 площею 0,0122 га підприємцю ОСОБА_2; рішення Бродівської міської ради №516 від 17.01.2006 року про продаж підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0122 га по АДРЕСА_1; договіру оренди земельної ділянки площею 0,0122 га по АДРЕСА_1 - частини прибудинкової території будинку АДРЕСА_2, укладений між Бродівською міськрадою і підприємцем ОСОБА_2 18.05.2005 року ; договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0122 га по АДРЕСА_1 - частини прибудинкової території будинку АДРЕСА_2, укладений між Бродівською міськрадою і підприємцем ОСОБА_2 від 21.02.2006 року.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2010 року відмовлено у відкритті провадження. Суд виходив з того, що в позовній заяві викладені різні позовні вимоги, а саме визнання недійсними і скасування рішень відповідача, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства та визнання недійсними і скасування договорів оренди та купівлі-продажу земельної ділянки, які розглядаються в порядку цивільного судочинства. Оскільки адміністративним судочинством не передбачений порядок розгляду позовних вимог, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, а позивачка заявила вимоги про визнання недійсними та скасування договорів оренди та купівлі-продажу земельної ділянки, тобто вимоги про право, тому у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням стороною позивача було подано апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду може скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 цього Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Нормативно-правові акти можна визначити як рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб чи по іншому, офіційні письмові документи, прийняті уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямовані на регулювання суспільних відносин, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування.
Правовим актом індивідуальної дії можна вважати рішення, дію якого поширено на конкретну особу або який стосується конкретної ситуації, і який є актом одноразового застосування норм права.
Нормами ст. 18 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Слід зазначити, що системний аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що частина вимог позивача, а саме про скасування рішення міської ради та її виконавчого комітету, регулюється вказаними нормами КАС України, отже належить до компетенції Бродівського районного суду як адміністративного.
Відтак, наведені обставини не були враховані судом першої інстанції, який прийняв необґрунтоване рішення про відмову у відкритті провадження у справі в цілому з підстав того, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, коли суд не позбавлений можливості в одній частині позовних вимог відмовити у відкритті провадження, а в іншій відкрити.
Щодо стосується позовних вимог про визнання незаконними договорів оренди земельної ділянки та купівлі продажу, то слід погодитись з висновками суду першої інстанції, що при укладенні вказаних договорів Бродівська міська рада діяла не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у господарському зобов'язанні.
Проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Отже, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалу місцевого суду слід скасувати в цілому, оскільки в частині вказана процесуальна норма не передбачає та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині підсудних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 199, 205 ч.3, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити, ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2010 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а-1156/10/1302 скасувати.
Справу № 2а-1156/10/1302 скерувати до Бродівського районного суду Львівської області для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню до Вищого адміністративного суду України не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді С.П. Нос
А.І. Рибачук