28 березня 2013 р. Справа № 101932/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Хобор Р.Б., Левицької Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про списання безнадійного податкового боргу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про списання безнадійного податкового боргу в сумі 28474,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2008 року був виданий виконавчий лист №2а-503 про стягнення з позивача за рахунок його активів в доход Державного бюджету України податкового боргу в сумі 28474,36 грн. При цьому, у вказаному виконавчому листі встановлено строк пред'явлення його до виконання до 16.04.2011 року, а поскільки вказаний строк минув, позивач вважає борг безнадійним та таким, що підлягає списанню з вказаних підстав.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що безпідставними є доводи позивача про те, що строк подання виконавчого листа №2а-503 від 14.08.2008 року до виконання минув.
У поданій апеляційній скарзі позивач - ФОП ОСОБА_1 просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове за яким задовольнити позовні вимоги.
При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що відкрито виконавче провадження лише 30.06.2011 року.
Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Загальні умови та порядок виконання судових рішень встановлені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 02.09.2004 року зареєстрована фізичною особою підприємцем та 03.09.2004 року взята на податковий облік у Калуській об'єднаній податковій інспекції в Івано-Франківській області.
01.04.2008 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позивача стягнуто за рахунок її активів в доход державного бюджету України податковий борг в сумі 28474,36 грн.
На підставі вказаного рішення суду, яке вступило в законну силу 15.04.2008 року, виданий виконавчий лист №2а-503 від 14.08.2008 року, у якому встановлено строк його предявлення до виконання до 16.04.2011 року.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим законом.
15.09.2008 року міським відділом державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
19.08.2010 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві Калуській ОДПІ у зв'язку з тим, що нею не здійснено асигнування витрат на проведення виконавчих дій.
30.06.2011 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, оскільки строки виконання рішення суду від 01.04.2008 року за виконавчим листом № 2а-503 від 14.08.2008 року не минули.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 2 ст.22 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
Частинами 2, 3 ст. 23 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV передбачено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставними є доводи позивача про те, що строк подання виконавчого листа №2а-503 від 14.08.2008 року до виконання минув.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року у справі №2а-1940/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
Н.Г.Левицька