28 березня 2013 р. Справа № 105798/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гербера" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гербера" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С",-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гербера" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення- рішення форми "С" від 05.05.2011 року № 0001272303 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2041 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що факт несвоєчасного роздрукування фіскальних звітних чеків виник на підставі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій із-за вимкнення електроенергії. Крім того, позивач зазначає, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не додано розрахунку штрафних санкцій, а також відповідачем неправомірно об'єднано в одне податкове повідомлення-рішення дві штрафні санкції.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 року в позові відмовлено з тих підстав, що відповідачем доведено правомірність застосування до позивача вимог п.9, п.13 ст.З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР.
Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач - ТОВ "Гербера", яке просить скасувати дану постанову та винести нову про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції безпідставно не погодився з доводами позивача щодо неможливості роздрукування фіскальних звітних чеків із-за відсутності в ці дні електричної енергії.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гербера" 05.10.1994 року зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Ужгороді.
Працівникам державної податкової служби 19.04.2011 року проведено планову перевірку ТОВ "Гербера", а саме магазину по вул. Загорській, 63 в м. Ужгороді з питань дотримання Законів України від 06.07.1995 року №265/95-ВР.
Згідно акту перевірки № 008272 від 19.04.2011 року встановлено порушення п.9, п.13 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР: невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків з сумою, зазначеною в поточному звіті РРО в сумі 14,11 грн. та не забезпечено роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій щоденних фіскальних звітних чеків, а саме: Z-1642 за 09.01.2010 року знято 10.01.2010, Z-1710 за 22.03.2010 року знято 23.03.2010 року, Z-1715 за 27.03.2010 року знято 28.03.2010 року, Z-1740 за 27.04.2010 року знято 28.04.2010 року, Z-1779 за 12.06.2010 знято 13.06.2010 року, Z-1900 за 24.10.2010 знято 25.10.2010 року.
Відповідно до ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі при продажу варів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді 05.05.2011 року винесено податкове повідомлення - рішення форми "С" за № 0001272, яким до товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 2041 грн.
Відповідно до п.13 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі повинні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пунктом першим ст.17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР визначено, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, застосовуються слідуючі санкції: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Тому до товариства за порушення п.13 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР застосовано відповідну штрафну санкцію.
При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що Закон України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ст.2 Закону України № 265/95-ВР місце проведення розрахунків -місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який не погодився з твердженням позивача щодо неможливості роздрукування фіскальних звітних чеків із-за відсутності в ці дні електричної енергії, оскільки дії останнього не відповідають вимогам ст.5 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, яка передбачає, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Згідно з п.9 ст.3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі, при продажу товарів зобов'язанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Тому суд прийшов до вірного висновку, що доведеним є факт вчинення позивачем порушення вимог Закону у вигляді незабезпечення щоденного друку по РРО шести фіскальних звітних чеків.
Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР, - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДПС України застосовується фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У листах ДПА України від 22.12.2008 року № 26818/7/23-7017 та від 24.12.2009 року №13432/6/23-7015/1445 «Про надання роз'яснення», визначено, що у разі встановлення фактів невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій та їх не зберігання до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне порушення згідно пункту 4 ст. 17 Закону від 06.07.1995 року №265/95-ВР, що відповідачем і встановлено ( 340,00 грн. X 6= 2040 грн.)
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого рішення.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гербера" - залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 року у справі №2а-2059/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
Н.Г.Левицька
Повний текст виготовлено 29.03.2013р.