26 березня 2013 року Справа № 30280/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Рибачука А.І.,
з участю секретаря судового засідання Курніцької Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 01 липня 2010 року у справі за його позовом до інспектора взводу ДПС № 2 УДАІ УМВС України у Волинській області Нестифоренка Олега Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
01 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову інспектора взводу ДПС № 2 УДАІ УМВС України у Волинській області Нестифоренка О.М. у справі про адміністративне правопорушення серії АС № 120981 від 21.05.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 01 липня 2010 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначене судове рішення скасувати і прийняте нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неврахування ним істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки довжина причепу становить 13,6 м, в нього не було можливості уникнути виїзду на зустрічну смугу дороги. Зазначає, що здійснював маневр повороту, переконавшись, що не створює нікому перешкоди у русі. Вважає постанову від 21.05.2010 року про його притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та просить її скасувати.
Позивач ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду підтримав свою апеляційну скаргу у повному обсязі, просив її задовольнити.
Відповідач на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що позивач порушив вимоги п. 10.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), що підтверджується здобутими в судовому засіданні доказами та іншими матеріалами справи. Оскільки вина позивача у вчиненому правопорушенні повністю доведена, то в позові слід відмовити.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права і є правильними.
Судом встановлено, що постановою інспектора взводу ДПС № 2 УДАІ УМВС України у Волинській області Нестифоренка О.М. серії АС № 120981 від 21 травня 2010 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 21 травня 2010 року о 00 год. 40 хв. в м. Володимир-Волинському по вул. Устилузькій, керуючи автомобілем марки МАН (д/н НОМЕР_1), здійснюючи поворот праворуч на вул. С.Бандери виїхав на смугу зустрічного руху, перетнувши подвійну суцільну лінію, чим порушив п. 10.5 ПДР.
Відповідно до пункту 10.5 ПДР поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 здійснюючи поворот праворуч, перетнув подвійну суцільну лінію та виїхав на смугу зустрічного руху, посилаючись на неможливість уникнення виїзду на зустрічну смугу через великий габарит причепа.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Покликання апелянта на ту обставину, що, враховуючи довжину причепу, він не мав можливості уникнути виїзду на зустрічну смугу дороги, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться з таких підстав.
Пунктом 10.6 ПДР передбачено, якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб. Проте, здійснюючи поворот праворуч, позивач не звернувся за допомогою до інших осіб та порушив вимогу дорожньої розмітки.
Окрім того, у ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтвердив, що у світлий час доби здійснити поворот праворуч без перетину суцільної лінії розмітки та виїзду на смугу зустрічного руху у цьому місці можливо, однак із певними труднощами. При цьому він виїхав на зустрічну смугу руху з огляду на відсутність транспортних засобів та у зв'язку із побоювання здійснити зіткнення із стовпом під час маневру через великий габарит причепа.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що матеріалами справи підтверджено вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення, а відтак судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а тому подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 01 липня 2010 року у справі № 2а-115/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвала у повному обсязі складена 27 березня 2013 року.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
А.І.Рибачук