26 березня 2013 року № 9104/76366/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.
за участі секретаря судових засідань: Прухницької Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
05 травня 2010 року позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача - УПФУ в Яворівському районі в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 43) просив: 1) визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах; 2) зобов'язати УПФУ в Яворівському районі зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 15.05.1978 року по 02.06.1995 року та зобов'язати його призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 25.01.2011 року, з часу виникнення такого права.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що протягом періоду з 15.08.1978 року по 23.01.1990 року він працював повний робочий день слюсарем по ремонту апаратурного обладнання в Ремонтно-будівельно-монтажному управлінні № 5 орендного тресту «ПЗХРБМ» на ділянці, яка проводила ремонт технологічного обладнання видобувної ділянки рудника ПВС Яворівського ДГХП «Сірка», а з 01.02.1990 року по 02.06.1995 року машиністом насосних установок на ділянці збагачувальної фабрики та згущення збагачувальної фабрики в Новояворівському державному гірничо-хімічному підприємстві «Сірка». Робота на вказаних посадах згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників надає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, загальний стаж на яких становить 10 років 4 місці, а тому після досягнення 50-річного віку він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, відповідач листом відмовив у призначенні пенсії, пославшись на ненадання позивачем уточнюючої довідки. Про те, позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для відмови у призначенні пенсії, оскільки він позбавлений можливості подати таку довідку, так як підприємство на якому працював позивач на підставі судового рішення припинено, що не пов'язане з його банкрутством, правонаступника не визначено, посадові особи відсутні.
Рішенням Яворівського районного суду від 17.06.2011 року позов задоволено: визнано неправомірними дії УПФУ в Яворівському районі щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язано УПФУ в Яворівському районі зарахувати ОСОБА_2 в пільговий стаж період роботи з 15.05.1978 року по 02.06.1995 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 затвердженого постановою КМ України № 162 від 11.03.1994 року з 25.01.2011 року.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги позивача, оскільки підприємство на якому працював позивач орендний трест «Південьзахідхімрембудмонтаж» не ліквідоване, а тому питання про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах може розглядатися лише після представлення ним уточнюючої довідки. Однак, позивач такої довідки не представив, що виключає можливість призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 протягом періоду з 15.05.1978 року по 23.01.1990 року працював слюсарем по ремонту апаратурного обладнання в ремонтно-будівельно-монтажному управлінні № 5 орендного тресту «Південьзахідхімрембудмонтаж», а з 01.02.1990 року по 02.06.1995 року машиністом насосних установок на ділянці згущення збагачувальної фабрики Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», правонаступником якого є Державне підприємство «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка».
Після досягнення позивачем 50-річного віку (ІНФОРМАЦІЯ_1), 26.02.2010 року він звернувся до УПФУ в Яворівському районі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на яку останнім надано відповідь № 720/03 від 05.03.2010 року, якою фактично у призначенні пенсії відмовлено.
Наведена відмова мотивована тим, що для підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах необхідним є подання уточнюючої довідки з орендного тресту «Південьзахідхімрембудмонтаж». Також зазначено, що оскільки дане підприємство не ліквідоване подані позивачем документи не можуть бути передані на розгляд комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги позивача виходив з того, що позивач протягом періоду з 15.05.1978 року по 23.01.1990 року працював повний робочий день на посаді слюсаря по ремонту апаратурного обладнання в ремонтно-будівельно-монтажному управлінні № 5 орендного тресту «Південьзахідхімрембудмонтаж», що згідно Списку № 1 дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах. Загальний трудовий стаж позивача становить більше 25 років, з них пільговий стаж по Списку № 1 більше 10 років 4 місяці, а тому з досягненням 50-річного віку позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що незважаючи на те, що підприємство РБМУ-5 значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, однак воно не провадить будь-якої діяльності, посадові особи відсутні, місцезнаходження первинних документів невідоме (деякі первинні документи, а саме акти обліку часу роботи працівників в цехах по Списках № 1 та № 2, передані на зберігання до архівного відділу Яворівської РДА, якою видано довідку про те, що позивач значиться в цих актах в період з 1978 року по 1990 року). На підставі викладених обставин та здобутих у справі доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку про підтвердження позивачем наявного у нього пільгового стажу, який надає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, а тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії є протиправною.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, однак під час вирішення даної справи судом першої інстанції не враховано юрисдикційної підсудності даної справи, внаслідок чого її помилково вирішено в порядку ЦПК України.
Як вбачається із матеріалів справи даний спір є публічно-правовим, оскільки виник між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень щодо здійснення останнім владних управлінських функцій (призначення пенсії) (п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України).
10 березня 2010 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року N 1691-VI, яким були внесені зміни до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України та частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, справи у спорах з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, віднесено до вирішення в порядку цивільного судочинства.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року N 19-рп/2010 вказані вище зміни визнані неконституційними, а тому втратили чинність, у зв'язку з чим 2 грудня 2010 року Верховною Радою України було прийнято Закон України N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким, зокрема, встановлюється, що місцеві загальні суди у справах щодо таких спорів (в яких провадження було відкрито в порядку цивільного судочинства) закривають провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України та розглядають їх як відповідні адміністративні суди у порядку адміністративного судочинства. Для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства суд самостійно, без необхідності вчинення учасниками таких спорів будь-яких дій, постановляє ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі.
Як вбачається із матеріалів справи позивач до суду звернувся 05.05.2010 року в порядку цивільного судочинства, тобто в період коли дана категорія справ належала до юрисдикції цивільного судочинства за якою суд першої інстанції відкрив провадження в порядку цивільного судочинства.
Однак, дана справа до прийняття Конституційним Судом України Рішення від 9 вересня 2010 року N 19-рп/2010 та Верховною Радою України Закону України N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судом першої інстанції в порядку цивільного судочинства розглянута не була, а тому суд повинен був закрити провадження у справі в порядку цивільного судочинства та самостійно відкрити і розглянути її в порядку адміністративного судочинства.
Проте, суд першої інстанції вказаних вище положень не врахував внаслідок чого вирішив дану адміністративну справу, з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
При цьому, вирішуючи дану справу по суті суд апеляційної інстанції вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 5 цієї статті визначено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, розділ VIII «ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО» підрозділ 1 пункт 6, визначено право на пільгове пенсійне забезпечення робітників та інженерно-технічні працівників, зайнятих повний робочий день в цехах, виробництвах (на правах цехів) і окремих установах, зокрема, зі збагачення сірчаних руд.
Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. N 10, розділ VIII «ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО» підрозділ А пункт 1 позиція 1080А010 надано право на пільгове пенсійне з збагачення робітників, керівників і спеціалістів підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день в цехах, виробництвах (на правах цехів) і окремих установах, зокрема, зі збагачення сірчаних руд.
Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162, розділ VIII. «ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО» підрозділ А пункт 1 надано право на пільгове пенсійне з збагачення робітників, керівників і спеціалістів підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день в цехах, виробництвах (на правах цехів) і окремих установах, зокрема, зі збагачення сірчаних руд.
Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача, протягом періоду з 15.05.1978 року по 24.01.1990 року він працював слюсарем по ремонту апаратурного обладнання в ремонтно-будівельно-монтажному управлінні № 5 орендного тресту «Південьзахідхімрембудмонтаж», а з 01.02.1990 року по 02.06.1995 року машиністом насосних установок на ділянці згущення збагачувальної фабрики Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», правонаступником якого є Державне підприємство «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка».
З довідки № 32 від 25.01.2010 року виданої архівним відділом Яворівської РДА суд апеляційної інстанції вбачає, що ОСОБА_2 значиться в актах обліку часу роботи в цехах РБМУ-5 віднесених до Списків № 1 та № 2 та працював на ділянці № 3 з 1978 року по 1990 року.
Свідки допитані судом першої інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду пояснили, що вони дійсно працювали зі ОСОБА_2 в РБМУ-5 орендного тресту «ПЗХРЮМ» та підтверджують факт його роботи повний робочий день на ділянці, яка проводила ремонт технологічного обладнання видобувної ділянки рудника ПВС Яворівського ДГХП «Сірка».
З наведених вище обставин справи та показів свідків суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем підтверджено факт його роботи протягом періоду з 15.05.1978 року по 24.01.1990 року в РБМУ-5 орендного тресту «ПЗХРЮМ» на ділянці № 3, яка проводила ремонт технологічного обладнання видобувної ділянки рудника ПВС Яворівського ДГХП «Сірка», робота на якій дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Крім того, згідно записів в трудовій книжці позивач в період з 01.02.1990 року по 02.06.1995 року працював машиністом насосних установок на ділянці згущення збагачувальної фабрики в Яворівському державному гірничо-хімічному підприємстві «Сірка».
Згідно виданої Державним підприємством «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» уточнюючої довідки № 21 від 01.02.2010 року, яке є правонаступником всіх майнових і немайнових прав Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», ОСОБА_2 працював повний робочий день на вказаному підприємстві у хімічному виробництві на виплавці сірки:
- з 01.02.1990 року по 31.12.1991 року - машиністом насосних установок на ділянці згущення, збагачувальної фабрики цеху № 2 сірчаного заводу, робота на якій передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 затвердженого постановою РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173;
- з 01.01.1992 року по 21.11.1993 року - машиністом насосних установок на ділянці згущення збагачувальної фабрики, цеху № 2 сірчаного заводу, робота на якій передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10;
- з 01.06.1994 року по 23.05.1995 року - машиністом насосних установок на ділянці згущення збагачувальної фабрики, робота на якій передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 затвердженого постановою КМ України від 11.03.1994 року № 162.
Згідно витягу з наказу № 466/89 від 28.10.1997 року «Про атестацію робочих місць» по Яворівському державному гірничо-хімічному підприємству «Сірка» робота яку виконував позивач - машиніст насосних установок на ділянці згущення збагачувальної фабрики, віднесена до шкідливих і особливо важких умов праці, зайнятість на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1.
Факт роботи позивача на вказаному підприємстві також підтверджується долученим до матеріалів справи довідками про заробітну плату № 25 від 10.02.2010 року та № 90 від 15.02.2010 року виданих Державним підприємством «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка».
Таким чином, позивачем також підтверджено факт роботи повний робочий день машиністом насосних установок на ділянці згущення збагачувальної фабрики в Державному підприємству «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», умови праці на якій є шкідливими та особливо важкими, зайнятість на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1.
Отже, у зв'язку з досягненням позивачем 50-річного віку (ІНФОРМАЦІЯ_1) за наявності загального трудового стажу більше 25 років, з них пільговий стаж по Списку № 1 більше 10 років, у позивача виникло право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому 26.02.2010 року звернувся з відповідною заявою до відповідача.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача (апелянта), як на підставу для відмови у призначенні пенсії, що орендний трест «ПЗХРЮМ» не ліквідований, оскільки відомості про це підприємство хоч і містяться в ЄДРЮОФОП, проте жодної діяльності підприємство не провадить, звітності до контролюючих органів не подає, посадові особи відсутні, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами відповідних контролюючих органів. Згідно наявного у матеріалах справи витягу з ЄДРЮОФОП та листа Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 02/35-6919 від 23.10.2009 року, на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 25.08.2005 року у справі № 16/468 до ЄДРЮОФОП внесено запис про припинення юридичної особи - Орендний трест «Південьзахідхімрембудмонтаж». Проте, державна реєстрації припинення юридичної особи не проведена, правонаступники підприємства не визначені. А тому позивач позбавлений можливості отримати уточнюючу довідку з вказаного підприємства.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація своїм листом № 40-06/509 від 20.08.2009 року повідомила відповідачу, що в архівному відділі Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації зберігаються документи з особового складу ліквідованого Орендного тресту «Південьзахідхімрембудмонтаж», проте УПФУ в Яворівському районі не надало суду доказів звернення відповідача з запитом про надання копій відповідних матеріалів чи витягів з них.
Постановою Кабінету Міністрів України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Даний Порядок передбачає, що орган, що призначає пенсію, надає: - роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; - у разі необхідності - бланки документів; - допомогу особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачеві фактично відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю усіх необхідних для цього документів, таких як уточнююча довідка, на якому працював позивач, однак така відмова відповідача зроблена без з'ясування можливості у позивача надати додаткові документи та без надання відповідної допомоги. Тобто, такі дії відповідача є протиправними.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності дій відповідача у відмові у призначенні пенсії на пільгових умовах, а тому для відновлення прав позивача відповідача слід зобов'язати зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача за період з 15.05.1978 року по 02.06.1995 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, з моменту виникнення такого права.
При цьому, позивач у своїх позовних вимогах просить призначити йому пенсію з моменту виникнення права, яке з урахуванням дати його народження виникло 25.01.2010 року, однак позивач у заяві про уточнення позовних вимог дату призначення пенсії помилково вказує як « 25.01.2011 року», яка на момент його звернення до суду не настала.
Вказаної помилки суд першої інстанції не врахував і зобов'язав відповідача призначити позивачу пенсію з 24.01.2011 року, а тому у відповідності до ст.ст. 11 та 195 КАС України з метою повного захисту прав позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі позовних та апеляційних вимог зазначивши правильну дату призначення пенсії позивача 21.01.2010 року.
З огляду на те, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про його скасування та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області - задовольнити частково.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 червня 2011 року у справі № 2-180/2011 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області зарахувати ОСОБА_2 в пільговий стаж період роботи з 15.05.1978 року по 02.06.1995 року та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 25.01.2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів з дня складання її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.Б. Заверуха
В.В. Ніколін
Постанова у повному обсязі складена та підписана 29.03.2013 року.