26 березня 2013 року Справа № 1080/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Рибачука А.І.,
з участю секретаря судового засідання Курніцької Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомаркет і К» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року у справі за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомаркет і К» про стягнення податкового боргу,
30 липня 2010 року прокурор Личаківського району м. Львова звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова), у якому просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомаркет і К» (далі - ТзОВ «Енергомаркет і К») податковий борг у розмірі 1004520,31 грн. на користь державного бюджету.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року вказаний позов задоволено та стягнуто з ТзОВ «Енергомаркет і К» на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 1004520,31 грн.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ТзОВ «Енергомаркет і К» просить зазначене судове рішення в частині стягнення з ТзОВ «Енергомаркет і К» податку на додану вартість - 934127,74 грн., податку на прибуток - 436073,30 грн., штрафних санкцій - 156013,52 грн. скасувати та постановити в цій частині нове про відмову в задоволенні позову, а в частині стягнення збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природній газ, що видобувається в України - 18305,75 грн. залишити без змін. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в результаті перевірки ревізори податкового органу дійшли хибних висновків щодо завищення валових витрат відповідача на суму 1312500 грн. шляхом укладення договорів з ТзОВ «Славір» про надання юридичних, консультативних та посередницьких послуг та ПП «Вілмат Електрик» про надання юридичних, консультативних та посередницьких послуг. Зазначає, що висновок про нікчемність договорів є невірним, оскільки вони укладались з метою реального настання правових наслідків для сторін. Вважає, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова неправомірно було нараховано податковий борг ТзОВ «Енергомаркет і К» в розмірі 986214,56 грн.
Прокурор та представник ДПІ у Личаківському районі м. Львова у ході апеляційного розгляду заперечили обґрунтованість поданої апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення.
Представник апелянта на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що вона задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора Личаківського району м. Львова, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки факт наявності спірного боргу відповідача є доведеним, однак, на час постановлення судом рішення залишається непогашеним, адміністративний позов про його примусове стягнення підлягає задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно із положеннями пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Як передбачено пп. 4.2.1. п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ТзОВ «Енергомаркет і К» складено акт № 396/151/31214897 від 06.10.2009 року, яким встановлено порушення строків подання декларації по податку на прибуток, та на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0007831510/0/27834/10/81 від 17.11.2009 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.
Крім того, за результатами виїзної планової перевірки ТзОВ «Енергомаркет і К» ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено акт від 15.12.2009 року № 495/23-2/31214897 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, на підставі якого податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002782320/0/29659/10/23-2 від 21.12.2009 року, № 0002772320/0/29658/10/23-2 від 21.12.2009 року, № 0002792320/0/29657/10/23-2 від 21.12.2009 року, № 0000892380/5191 від 05.03.2010 року та № 0005442380/29604 від 21.12.2009 року та визначено податкові зобов'язання відповідно з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природній газ, що видобувається в Україні, а також штрафні санкції за порушення законодавства щодо патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Доводи апелянта про те, що акти перевірок складено з недотриманням норм Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки такі доводи стосуються правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржувалися, а предметом даного спору є стягнення узгодженої податкової заборгованості.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомаркет і К» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року у справі № 2а-7058/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвала у повному обсязі складена 27 березня 2013 року.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
А.І.Рибачук