27 березня 2013 року Справа № 59390/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про стягнення заборгованості,-
встановив :
У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі - 40% від мінімальної заробітної плати , в межах строку позовної давності та з урахуванням виплачених сум.
Оскаржуваною постановою суду позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі - 40% від мінімальної заробітної плати за період з 02.09.2010 р. по 02.03.2011 р. на підставі ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст.22 Закону україни «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст. 53 Закону україни «Про державний бюджет України на 2010 рік» та виплачених сум.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Зокрема, в обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідно до діючої постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства виплачується у розмірі 02 грн. 10 коп. Крім того звертає увагу, що Пенсійний фонд не є розпорядником державних коштів. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позову повністю.
Встановлено, що позивач постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення та віднесений до 3 категорії за шкоду заподіяну здоров'ю внаслідок аварії на ЧАЕС.
На звернення позивача про проведення перерахунку пенсії з врахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року, відповідачем у такому відмовлено.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині права позивача на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі - 40% від мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону № 796-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі - 40% від мінімальної заробітної плати.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень Закону № 796-ХІІ у зв'язку з чим з 22.05.2008 року відновлено дію ст. ст. 37 Закону № 796-ХІІ.
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи вищенаведене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо застосування ст. 37 Закону № 796-ХІІ, а не постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 р. та постанови КМ України № 936 від 20.09.2005 р. «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов»язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , на підставі яких відповідачем здійснювалось нарахування пенсії позивачу, що мало наслідком звуження раніше встановлених законом прав позивача.
Згідно із положеннями частини 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідач діяв всупереч спеціального законодавства.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що нарахування і виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», слід проводити з врахуванням ст.22 Закону україни «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст. 53 Закону україни «Про державний бюджет України на 2010 рік».
Відповідно до ст. 9 ч.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Положенням «Про Пенсійний фонд України» визначено вичерпний перелік напрямів використання бюджетних коштів, які здійснюються виключно за призначенням, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 80-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 р. за № 209/14900, одним із основних завдань управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області - залишити без задоволення.
Постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 червня 2011 року у справі № 2а-7244/11 у справі за позовом ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді : М.А. Пліш
Н.М. Судова-Хомюк