26 березня 2013 року Справа № 136741/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини А 0822 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0822 про стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення,
14 травня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з військової частини А 0822 на його користь грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення у сумі 51095,17 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2008 року у справі № 2а-247/08 вказаний позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі військова частина А 0822 просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2012 від 20 грудня 1991 року, якою передбачалося право військовослужбовців на одержання за рахунок держави продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, призупинена ст. 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» №1459-III від 17 лютого 2000 року, яка є чинною на даний час.
Стверджує, що вартість продовольчого забезпечення не може бути стягнена по КЕКВ 1112, оскільки за ним проводяться виплати грошового забезпечення та заробітної плати для забезпечення соціальних потреб військовослужбовців та працівників, а не стягнення за продовольчі пайки, які носять одноразовий компенсаційний характер.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивач відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» має право на отримання грошової компенсації взамін продовольчих пайків, яка згідно із представленими довідками та розрахунками становить 51095,17 грн.
Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають нормам матеріального права і є помилковими, оскільки дія норми ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2012 від 20 грудня 1991 року, якою передбачалося право військовослужбовців на одержання за рахунок держави продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, у спірний період була призупинена ст. 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» №1459-III від 17 лютого 2000 року.
Враховуючи те, що даний закон набув чинності та неконституційним у встановленому порядку не визнавався, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь грошової компенсації взамін продовольчих пайків у сумі 51095,17 грн.
Покликання суду першої інстанції на норми ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою гарантовано матеріальне, продовольче та інші види забезпечення військовослужбовців, положень ст. 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» не спростовують, а тому до уваги апеляційним судом не приймаються.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення рішення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу військової частини А 0822 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2008 року у справі № 2а-247/08 скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
А.І.Рибачук