07 березня 2013 року Справа № 28706/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Большакової О.О..
Глушка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області, Чортківської центральної комунальної районної лікарні про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити нарахування компенсації і доплати як працюючому на території радіоактивного забруднення,-
Позивач, ОСОБА_2 17.05.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як працюючому на території радіоактивного забруднення. У позовній заяві просить відкрити провадження за позовом до управління і зобов'язати здійснити нарахування - компенсації і доплати за шкоду, заподіяну здоров'ю громадянам за проживання на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю: 30% компенсації від мінімальної заробітної плати у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Одна мінімальна заробітна плата, як доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю з 20.09.2005 року. Зобов'язати управління та Чортківську центральну комунальну районну лікарню до 25 числа кожного місяця проводити нарахування для відшкодування як особі, яка працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Зобов'язати управління та Чортківську центральну комунальну районну лікарню проводити своєчасну оплату компенсації та доплат, передбачених Законом.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Чортківську центральну комунальну районну лікарню здійснити перерахунок заборгованої позивачу доплати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, як громадянину, що працює на території радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст.. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України №230/96 - ВР від 06 червня 1996 року «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 17 листопада 2010 року з врахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин та подати розрахункові документи до управління. Зобов'язано управління здійснити перевірку, реєстрацію та облік розрахунків поданих Чортківською центральною комунальною районною лікарнею про виплату позивачу у розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно як громадянину, що працює на території радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоактивного контролю відповідно до ст.. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України №230/96 - ВР від 06 червня 1996 року «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 17 листопада 2010 року з врахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин та подати органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.
Суд виходив з того, що до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоактивного контролю передбачена доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Відповідно до вимог п. 5 Постанови КМУ №936 від 20 вересня 2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що виплата додаткової доплати за роботу на території посиленого радіоекологічного контролю провадиться за місцем основної роботи громадян підприємствами, установами, організаціями.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його розмір встановлено в сумі 5, 20 грн. і дійсне по даний час. Фінансування виплат призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться з Державного бюджету, а Державним бюджетом профінансовано у тих розмірах, які були виплачені, тому управління немає підстав для виплати сум, які вимагає позивач.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоактивного контролю передбачена доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України за № 836 у 1996 році розмір щорічної допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства та допомога громадянам, які являються пенсіонерами не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836. Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом України «Про Державний бюджет» на відповідний рік і цей розмір береться до розрахунку на момент виплати доплати.
Дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційними, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, «інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність». Таким чином, зміни внесені до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.
Вказаними рішеннями Конституційного Суду України визначено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 183-2, 195, 196, ч.1 ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2011 року у справі № 2а-11306/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі , та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В.Я. Макарик
Судді О.О. Большакова
І.В. Глушко