Головуючий у 1 інстанції - Добнєв С.С.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
28 березня 2013 року справа № 2а-2289/11/0531
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 28 березня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, -
14.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року і надалі.
Постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 28 березня 2011 р. позовні вимоги позивача задоволені - зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 28.03.2011 року.
Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено,що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1,2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, залишивши позовні вимоги в частині без розгляду, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивач як дитина війни має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В той же час, вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при задоволені позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, з 01.01.2010 року, допущені порушення вимог процесуального законодавства, що призвели до неправильного вирішення цього питання по суті, оскільки позивач жодних причин щодо поважності пропуску строку для звернення до суду з позовом не навів.
Колегія суддів зазначає, що юридична необізнаність, похилий вік не можуть визначатися поважною причиною строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
Доказів, що засвідчують тривале захворювання, що не давало можливості звернутися з позовом та призначити представника, інші причини, які не залежали від волі позивача, до суду надано не було.
Обставини, які б заважали (робили б неможливим) звернення позивача до суду з цим позовом, за матеріалами справи відсутні.
З вказаним позовом позивач звернувся до суду 14.03.2011 року, а тому позовні вимоги підлягають розгляду лише в межах шестимісячного строку з дати звернення до суду, тобто з 14.09.2010 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зобов'язання нарахувати та сплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по 13.09.2010 року підлягають залишенню без розгляду, у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 183-2, 195, 198, 200, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 28 березня 2011 р. - задовольнити частково.
Постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 28 березня 2011 р. у справі № 2а-2289/11/0531 в частині зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 13.09.2010 року включно - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 01.01.2010 року по 13.09.2010 року включно - залишити без розгляду.
Постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 28 березня 2011 р. у справі № 2а-2289/11/0531 в частині зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 14.09.2010 року по 28.03.2011 року з урахуванням фактично отриманих сум - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Карпушова
Судді: Л.А. Василенко
М.М. Гімон