07 березня 2013 року Справа № 24579/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Большакової О.О.,
Глушка І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про стягнення заборгованості, -
04 лютого 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про стягнення заборгованості із невиплаченої пенсії згідно ст. ст. 39, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Позивачка посилалася на те, що їй як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліду ІІ групи відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватись пенсія в розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком, та в розмірі однієї заробітної плати згідно ст..39, вищевказаного Закону України.
Відповідно до ст..ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, що віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів ІІ групи у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення норм закону нараховував та виплачував їй пенсію у меншому розмірі.
Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 39, 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з вересня 2007 року по даний час.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2011 року позов задоволено частково. Позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії як постраждалому І категорії від Чорнобильської катастрофи в період з 01.09.2007 року по 03.08.2010 року залишено без розгляду. Зобов'язано управління здійснити перерахунок та виплату призначеної державної пенсії позивачу з 04 серпня 2010 року виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 54 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум, які необхідно проводити до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Зобов'язати управління здійснити перерахунок та виплату позивачу призначеної додаткової пенсії за шкоду причинену здоров'ю з 04 серпня 2010 року, установивши її розмір 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ст.. 50, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум, які необхідно проводити до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Зобов'язати управління здійснити перерахунок та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю позивачу, нараховувати доплату до пенсії ст.. 39, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати починаючи з 04 серпня 2010 року з урахуванням виплачених сум, які необхідно проводити до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки, позивачу було нараховано та виплачено пенсію відповідно до нормативно-правових актів КМУ, то вимоги позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у повному обсязі заявлених позовних вимог.
Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід частково задоволити з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є особою, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, а тому відповідач зобов'язаний провести перерахунок їй основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст.50 ,54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Встановлено, що позивачка є особою яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 3 ст. 22 Конституції України зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 54 Закону обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 8-ми мінімальних пенсій за віком по ІІ-ій групі інвалідності.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до I категорії, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачці призначена, виплачувалась і визначалася відповідачем з розрахунку розмірів мінімальної пенсії, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсій позивача, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Пунктом 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання що позовні вимоги ОСОБА_2 починаючи з 04 серпня 2010 року підлягають частковому задоволенню відповідно до вказаних позивачем вимог.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом і не може застосовуватись для визначення, зокрема, розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки позивачці слід визначати основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.. 201 КАС України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Вирішуючи даний спір суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак при цьому помилково допустив негайне виконання ухваленої постанови в цілому, хоча системний аналіз положень ч.1 та 2 ст. 256 КАС України вказує на можливість негайного виконання судових рішень у справах цієї категорії виключно у межах суми стягнення за один місяць. Тому у цій частині оскаржувану постанову необхідно змінити.
Керуючись ст. 183-2, 195, 196, ч.1 ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківського районі Тернопільської області - задоволити частково, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2011р. у справі №2а-1750/11 в частині її допущення до негайного виконання змінити.
На підставі п.1 ч.1 ст. 256 КАС України допустити вищезазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
У іншій частині постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2011 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі , є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Я. Макарик
Судді О.О. Большакова
І.В. Глушко