Головуючий у 1 інстанції - Добнєв С.С.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
28 березня 2013 року справа №2а-9452/11/0531
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 6 вересня 2011 року у справі № 2а-9452/11/0531 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни,-
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги позивача були задоволені частково - зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.12.2010 року до 22.07.2011 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивує тим, що питання підвищення до пенсії дітям війни не врегульовано на законодавчому рівні.
Згідно ч. 8 статті 183-2 КАС України апеляційну скаргу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач відноситься до категорії „діти війни".
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей інвалідів", а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18 листопада 2004 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, щодо певної частини позовних вимог.
Так, відповідно до статей 99 та 100 КАС України в редакції від 07.07.2010 року для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки позивачу спірна частина пенсій нарахована не була, а також з огляду на те, що сам перерахунок пенсії є похідним від неправомірних дій або бездіяльності відповідного суб'єкту владних повноважень, для оскарження яких ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк, підстав для застосування цих положень немає.
Позивач звернувся з позовом 24 червня 2011 року, тобто пропустив строк звернення до суду, щодо позовних вимог до 24 грудня 2010 року. Суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до суду за вказаний період часу, посилаючись на похилий вік та стан здоров'я, оскільки позивач не зміг своєчасно дізнатися про зміни у законодавстві.
Колегія суддів вважає, що строк позивачу поновлений безпідставно, оскільки зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду підлягає скасуванню щодо задоволення позову в частині вимог до 23 грудня 2010 року включно та залишенню в цій частині без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
В іншій частині постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 99, 100, 183-2, 198, 202, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька - задовольнити частково.
Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 6 вересня 2011 року у справі № 2а-9452/11/0531 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.12.2010 року по 23.12.2010 року включно - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, з 01.12.2010 року по 23.12.2010 року включно - залишити без розгляду.
Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 6 вересня 2011 року у справі № 2а-9452/11/0531 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 24 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року з урахуванням фактично здійснених виплат - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
Л.В.Ястребова