79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" лютого 2013 р. Справа № 14/39
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Гриців В.М., суддів Данко Л.С., Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Швець О.В.
за участю представника позивача Брегей І.С
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Затишок" на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12 жовтня 2012 року у справі №14/39
У липні 2012 року приватне підприємство „Затишок" (боржник у виконавчому провадженні, реєстраційний № 32425886) вдруге звернулося до господарського суду Закарпатської області зі скаргою на дії посадових осіб підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області (далі - орган ДВС), у якій просить визнати недійсним та скасувати звіт №77/02/12 від 15.05.12 про оцінку майна ПП „Затишок" за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, 343, складений суб'єктом оціночної діяльності експертом оцінювачем Грибовським Й.Й. по постановам відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області ВП №29968225 від 12 грудня 2011 року, 28 лютого 2012 року, 14 травня 2012 року головного державного виконавця Секерня В.М.
Господарський суд Закарпатської області (суддя Васьковський О.В.) ухвалою від 12 жовтня 2012 року по справі № 14/39 відмовив приватному підприємству „Затишок" у задоволенні скарги.
Приватне підприємство „Затишок" звернулося із апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду, просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12 жовтня 2012 року у справі №14/39, задовольнити скаргу підприємства „Затишок", зупинити реалізацію арештованого майна та проведення заходів по виконавчому провадженню ВП №29968225, призначити судову будівельно-технічну експертизу. Надалі скаржник подав клопотання, в яких уточнив вимоги апеляційної скарги, а саме, просить не розглядати вимоги щодо зупинення реалізації арештованого майна та проведення заходів по виконавчому провадженню ВП №29968225 та щодо призначення судової експертизи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправомірно відмовив приватному підприємству „Затишок" в задоволенні скарги на дії органу ДВС. Стверджує, що дії органу ДВС щодо оцінки майна боржника незаконні. Зокрема, на момент опису, арешту та призначення постановами органу ДВС від 12 грудня 2011 року, від 28 лютого 2012 року та від 14 травня 2012 року експерта Грибовського Й.Й. для участі у виконавчому провадження ВП № 29968225, проведення оцінки й рецензії не існувало частини майна, зазначеного в акті опису та арешту майна та у звіті № 77/02/12 від 15 травня 2012 року про оцінку майна. А саме, обладнання та незавершене будівництво, зазначене в акті опису й арешту майна від 07 грудня 2011 року, стало закінченим будівництвом об»єктом і перетворилося в цілісний комплекс гірськолижного витягу: нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного витягу, яке значно перевищує вартість обладнання та будівельних матеріалів.
На підтвердження цього боржник надав суду першої інстанції копії рішень виконавчого комітету Пилипецької сільської ради Міжгірського району №40 та №41 від 16 листопада 2009 року, якими вирішено присвоїти номерний знак №350 на гірськолижну канатно-крісельну дорогу в с. Пилипець, ур. „Шипіт-Лазок-Обнога" та оформити право власності на будівлі нижньої станції з канатно-крісельною дорогою та верхньої станції, що знаходяться за адресою: с. Пилипець, 350 за ПП „Затишок", а Міжгірському підприємству технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна у власному порядку.
Також боржник 11 жовтня 2012 року надав суду першої інстанції копію акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта; копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно - нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного витягу, що знаходяться за адресою:Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, вул..без назви, буд. 350, виданого 18 листопада 2009 року; копію витягу з реєстру про реєстрацію 20 листопада 2009 року права власності приватного підприємства «Затишок» на означене нерухоме майно та копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06 квітня 2011 року, в яому підтверджено право власності приватного підприємства «Затишок» на вищеназване нерухоме майно загальною вартістю 14 437 130,00 грн.
Однак суд першої інстанції не оцінив дії органу ДВС щодо опису й арешту майна боржника на предмет відповідності їх приписам закону України «Про виконавче провадження».
Орган ДВС надіслав відзив на апеляційну скаргу, вважає таку безпідставною і необґрунтованою. Наголошує та тому, що державним виконавцем при призначенні експерта для участі у виконавчому провадженні у відповідних постановах було наведено перелік майна, що перебувало в заставі та іпотеці, згідно договорів застави та іпотеки, а експертом виконана робота на підставі наданих замовником правовстановлюючих документів на момент оцінки. Боржник не повідомив орган ДВС, експерта-оцінювача Грибовського Й.Й. та рецензента Федину О.В. і стягувача про оформлення ним права власності на будівлі нижньої станції з канатно-крісельною дорогою та верхньої станції, хоча додатковою угодою до договору іпотеки повинен був це зробити і передати правовстановлюючі документи іпотеко держателю та внести зміни до договору іпотеки. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та розглянути справу без участі представника.
Позивач (стягувач у виконавчому провадженні) надіслав суду клопотання з проханням долучити до матеріалів справи копію Акту опису та арешту майна від 07 грудня 2011 року проведеного державним виконавцем Секерня В.М. ППВР ВДВС ГУЮ у Закарпатській області у присутності експерта Грабовського Й.Й. та представників стягувача та копію Акту від 07 грудня 2011 року державного виконавця Секерня В.М. ППВР ВДВС ГУЮ у Закарпатській області про проведення опису та арешту майна боржника з виїздом за місцем знаходження майна у присутності представника приватного підприємства „Затишок", експерта Грабовського Й.Й. та представників стягувача.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2013 року у склад колегії для розгляду справи №14/39 замість судді Зварич О.В., яка перебуває у відпустці. уведено суддю Кордюк Г.Т.
Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд справи у зв'язку із змінами складу суду та з метою забезпечення прав учасників процесу, перевірки в повному обсязі законності і обґрунтованості оскарженого судового рішення. Про розгляд справи 13 лютого 2012 року сторони та державна виконавча служба повідомлені належним чином, про що є докази у справі. Участь представників сторін у судовому засіданні суд не визнавав обов'язковою. У судовому засіданні 13 лютого 2013 року оголошено перерву на 18 лютого 2013 року - для завершення розгляду справи.
Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства „Затишок" на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12 жовтня 2012 року у справі №14/39 та матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача (стягувача) та вважає, що апеляційну скарг слід задовольнити з нижченаведених підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 101, 106 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарги на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У силу ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з матеріалами справи господарський суд Закарпатської області рішенням від 12 листопада 2010 року повністю задовольнив позов публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк" до приватного підприємства „Затишок" - стягнув з відповідача на користь позивача 9366679,75 грн., у т.ч. 6728000,00 грн. основної заборгованості, 2514278,59 грн. відсотків, 22794,52 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу та 101606,64 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по траншам кредиту, а також суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення набрало законної сили 05 липня 2011 року і на його виконання 28 жовтня 2011 року господарський суд Закарпатської області видав наказ по справі №14/39 (т.4., а.с.12).
Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області (далі - орган ДВС) від 22 листопада 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Закарпатської області 28 жовтня 2011 року № 14/39. Реєстраційний номер виконавчого провадження ВП № 29968225 (т.4., а.с. 31, 62-63). Також постановою органу ДВС від 22 листопада 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 9366679,75 грн. (т.4., а.с.33, 65-66).
При здійсненні виконавчого провадження реєстраційний номер ВП 29968225 орган ДВС 17 грудня 2011 року склав акт опису й арешту майна, зі змісту якого видно, що описано і накладено арешт на таке майно:
1) приміщення нежитлової будівлі загальною площею 202,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, 343 Міжгірського району Закарпатської області;
2) земельна ділянка, що розташована в с. Пилипець Міжгірського району № 343 загальною площею 0,549 га з цільовим призначенням для обслуговування туристичного комплексу;
3) комплекс приміщень (спальний корпус площею 796,76 кв.м., їдальня площею 169,65 кв.м., будинок оператора з торговою точкою пл. 92,42 кв.м.), який знаходиться за адресою: с. Пилипець, 343 Міжгірського району;
4) земельна ділянка, що розташована в с. Пилипець, ур. „Шипіт-Лазок", площею 1,000 га, цільовим призначенням - землі комерційного призначення - обслуговування туристичного комплексу;
5) привідна та натягуючи станція (комплект);
6) лінійні опори з металоконструкціями до них - 22 шт.;
7) роликові балансири - 30 шт.;
8) крісла двомісні в комплекті з затискачами - 200 шт.;
9) канат сталевий, діаметром 36 м.м., довжиною 1800 м;
10) бугельний підйомник Doppelmayr-Т- Bar, що був у вжитку, 1972 р. впуску, довжиною 100 м., кількість опор 7, тип опор potstutzen, кількістю бугелів 82, привід потужністю 160 kw, швидкість руху - 30 м/сек., діаметром тросу - 22 мм.
Акт опису й орешту майна складено за участі понятих, у присутності двох представників ПАТ «ВіЕйБі Банк» та експерта Грибовського Й.Й.
Цього ж дня (7 грудня 2011 року) орган ДВС склав ще один акт - акт державного виконавця і теж за участі двох понятих, у присутності експерта Грибовського Й.Й., двох представників ПАТ «ВіЕйБі Банк» та представника ПП «Затишок». Із змісту означеного акта слідує, що з виїздом на місце проведено опис та арешт майна згідно акту опису майна від 07 грудня 2011 року в присутності представника ПП «Затишок» без чинення перешкод.
Для визначення вартості арештованого майна орган ДВС постановою від 12 грудня 2011 року призначив експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Грибовського Йосипа Йосиповича, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий 12 травня 2011 року за №11818/11 Фондом державного майна України та зобов'язав експерта Грибовського Й.Й. надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). У постанові перелічене все майно, що зазначене в акті апису й арешту майна від 07 грудня 2012 року.
Постановою від 28 лютого 2012 року орган ДВС для визначення вартості арештованого майна та для реалізації предмета іпотеки теж призначив експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Грибовського Йосипа Йосиповича та зобовязав експерта Грибовського Й.Й. надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). Як зазначено у постанові від 28 лютого 2012 року, оцінці експерта підлягає майно, яке складається із сімнадцяти земельних ділянок площею 0,0024 га кожна, що мають різні кадастрові номера.
14 травня 2012 року орган ДВС прийняв третю постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. Із змісту постанови слідує, що Грибовського Йосипа Йосиповича призначено експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та зобов'язано експерта Грибовського Й.Й. надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань об'єкт незавершеного будівництва, який на момент проведення опису повністю завершений.
Експерт, суб'єкт оціночної діяльності Грибовський Й.Й. виготовив звіт №77/02/12 від 15 травня 2012 року про оцінку майна ПП «Затишок» за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с.Пилипець, 343.
У виснову про вартість, що міститься у звіті №77/02/12 , вказано, що ринкова вартість майна -„Будівлі та споруди майнового комплексу", що належить ПП „Затишок", розташованого за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, 343, оцінюваного згідно з постановами ВП № 29968225 від 12 грудня 2011 року, від 28 лютого 2012 року та від 14 травня 2012 року головного державного виконавця ППВР ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерні В.М., листа № 4-705 від 26 березня 2012 року начальника відділу ПВР Мікора Ю.Ю. на дату оцінки 26 березня 2012 року становить 12305350,72 грн.
Із змісту висновку про вартість слідує, що експерт оцінював майно ПП «Затишок», розташоване за адресою Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, 343, а саме:
1) приміщення не житлової будівлі загальною площею 202,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: с. Пилипець, 343 Міжгірського району;
2) земельну ділянку, що розташована в с. Пилипець, 343 Міжгірського району загальною площею 0,540 га, цільовим призначенням для обслуговування туристичного комплексу;
3) комплекс приміщень (спальний корпус площею 796,76 кв.м., їдальня площею 169,65 кв.м., будинок оператора з торговою точкою площею 92,42 кв.м.), який знаходиться за адресою: с. Пилипець, 343 Міжгірського району (без землі);
4) земельну ділянку, що розташована в с. Пилипець, ур. „Шипіт-Лазок" площею 1,000 га, цільовим призначенням - землі комерційного призначення - обслуговування туристичного комплексу;
5) обладнання пасажирської підвісної одно канатної дороги („Steurer") в складі: привідна та натягуючи станції (комплект; лінійні опори з металоконструкціями до них - 22 шт.; роликові балансири - 30 шт.; крісла двомісні в комплекті з затискачами - 200 шт.; канат сталевий, діаметром 36 мм, довжиною 1800 м. (без землі); 6) бугельний підйомник „Doppelmayr" Т- Bar, що був у вжитку, 1972 р. випуску, довжиною 1000 м., кількість опор 7, тип опор, кількість бугелів 82, привід потужністю 160 кВ, швидкість руху - 3,0 м/сек., діаметр тросу - 22 мм;
7) сімнадцять земельних ділянок з різними кадастровими номерами, пл. 0,0024 га кожна;
8) об'єкт незавершеного будівництва -нижня станція канатно-крісельної дороги, загальною площею 298,44 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, вул. без назви, буд. б/н, на земельній ділянці кадастровий номер №2122485201:01:001:0024 (ур. „Шипіт-Лазок" площею 1,000 га) (без землі).
Висновок про вартість майна Орган ДВС надіслав сторонам виконавчого провадження. Боржнику не погодився з висновком експерта-оцінювача Грибовського Й.Й. та 25 травня 2012 року подав заперечення. У зв'язку з цим, орган ДВС доручив ПП „Бізнес-Експерт" оцінювачу Федина О.В. провести рецензування звіту про оцінку майна №77/02/12, проведеного оцінювачем Грибовським Й.Й. Оплату за проведення рецензії здійснило ПП „Затишок".
Призначений органом ДВС рецензент 05 червня 2012 року склав рецензію на звіт №77/02/12 та оціночний лист рецензента. Згідно висновків оцінювача Федина О.В. звіт №77/02/12 від 15 травня 2012 року повністю відповідає вимогам нормативно-правовим актам з оцінки. Про результати рецензування орган ДВС теж повідомив сторони виконавчого провадження.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону № 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК.
Згідно з ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала.
Боржник оскаржив дії органу ДВС в порядку ст.121-2 ГПК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги приватного підприємства „Затишок" господарський суд Закарпатської області виходив з того, що дії органу ДВС при здійсненні виконавчого провадження ВП № 29968225 та прийнята ним постанова від 12 грудня 2011 року про призначення експерта суб»єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Грибовського Йосипа Йосиповича для участі у виконавчому провадженні ВП № 29968225 відповідають приписам ст.ст. 5,11,13,31,58 закону України «Про виконавче провадження», оцінку майна ПП „Затишок" та рецензію оцінки виконано у відповідності до закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", тому відсутні правові підстави для задоволення скарги.
Львівський апеляційний господарський суд вважає, що постановляючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не надав належної юридичної оцінки діям органу ДВС при здійсненні виконавчого провадження реєстраційний номер ВП 29968225 з примусового виконання наказу господарського суду про стягнення суми заборгованості на предмет їх відповідності положенням закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 7 закону України „Про виконавче провадження" установлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
За змістом ст. 11 закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Серед іншого державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Як визначено ст. 52 закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 57 закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.
Перш за все суд першої інстанції не врахував того факту, що орган ДВС приймав три постанови про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Грибовського Йосипа Йосиповича для участі у виконавчому провадженні ВП № 29968225 - 12 грудня 2011 року, 28 лютого 2012 року і 14 травня 2012 року. При цьому у постановах від 28 лютого 2012 року і 14 травня 2012 року зазначено, що оцінка призначена для реалізації у виконавчому провадженні предмета іпотеки, а в постанові від 14 травня 2012 року вказано про об'єкт незавершеного будівництва, який на момент проведення опису повністю завершений.
Саме вищеназвані постанови органу ДВС вказані у звіті експерта Грибовського Й.Й. №77/02/12 від 15 травня 2012 року, як підстава для проведення оцінки майна.
Також суд першої інстанції не надав оцінки тій обставині, що виконавче провадження ВП № 29968225 відкрито на підставі наказу, виданого господарським судом Закарпатської області 28 жовтня 2011 року № 14/39 для примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12 листопада 2010 року про стягнення заборгованості в загальній сумі 9366679,75 грн.
Орган ДВС не виконував ні рішення суду, ні виконавчогонапису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки. В матеріалах справи відсутні докази про наявність таких виконавчих документів у виконавчому провадженні ВП № 29968225.
Тобто, виконавче провадження ВП № 29968225 повинно здійснюватись саме у визначених законом межах , необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12 листопада 2010 року по справі № 14/39, зазначеного у виконавчому документі - в наказі, виданому господарським судом Закарпатської області 28 жовтня 2011 року, - у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і законом України «Про виконавче провадження».
Натомість, орган ДВС у постановах від 28 лютого 2012 року і 14 травня 2012 року зазначив, що оцінка призначена для реалізації у виконавчому провадженні предмета іпотеки, що суперечить ст.1 закону України «Про виконавче провадження», якою установлено зокрема, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Однак з такою позицією помилково погодився й суд першої інстанції.
При здійсненні виконавчого провадження реєстраційний номер ВП 29968225 орган ДВС 7 грудня 2011 року склав акт опису й арешту майна. Як зазначено в акті, така виконавча дія вчинена з виїздом на місце.
Проте орган ДВС описав і наклав арешт на майно, якого на момент вчинення цієї виконавчої дії не існувало (п.п.5-9 акта від 7 грудня 2011 року). Натомість з 2009 року прийнято в експлуатацію і зареєстроване за приватним підприємством «Затишок» нерухоме майно - нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного витягу, що знаходяться за адресою:Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, вул..без назви, буд. 350
На підтвердження цього боржник надав суду першої інстанції копії правовстановлюючих документів. Оригінали цих документів суд апеляційної інстанції теж оглянув у судовому засіданні.
Отже, орган ДВС при складанні 7 грудня 2011 року акта опису й арешту майна боржника з виїздом на місце повинен був побачити нерухоме майно - нижню станцію з канатно-крісельною дорогою та верхню станцію гірськолижного витягу, про що вказати в акті.
А в разі виникнення під час проведення опису майна боржника та накладення арешту на нього сумніві щодо приналежності боржнику майна, державний виконавець повинен використати й відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку боржника.
У матеріалах справи відсутні докази звернення органу ДВС до боржника про надання відомостей з бухгалтерського обліку щодо належного боржнику майна.
Разом з тим, у постанові від 14 травня 2012 року орган ДВС доручив експерту Грибовському Й.Й. надати звіт про оцінку майна об»єкта незавершеного будівництва, який на момент проведення опису повністю завершений.
Із змісту звіту №77/02/12 теж слідує, що експерт оцінював майно приватного підприємства «Затишок», яке не було зазначене в акті опису від 7 грудня 2011 року, а саме сімнадцять земельних ділянок з різними кадастровими номерами, пл. 0,0024 га кожна та об'єкт незавершеного будівництва -нижня станція канатно-крісельної дороги, загальною площею 298,44 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, вул. без назви, буд. б/н, на земельній ділянці кадастровий номер №2122485201:01:001:0024 (ур. „Шипіт-Лазок" площею 1,000 га.) (без землі).
У мотивувальній частині ухвали суд першої інстанції вказав про наявність рішень виконавчого комітету Пилипецької сільської ради Міжгірського району №40 та №41 від 16 листопада 2009 року, якими вирішено присвоїти номерний знак №350 на гірськолижну канатно-крісельну дорогу в с. Пилипець, ур. „Шипіт-Лазок-Обнога" та оформити право власності на будівлі нижньої станції з канатно-крісельною дорогою та верхньої станції, що знаходяться за адресою: с. Пилипець, 350 за ПП „Затишок", а Міжгірському підприємству технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна у власному порядку. Однак зазначив, що боржник не подав свідоцтва про право власності на це нерухоме майно.
На підтвердження наявності нерухомого майна та реєстрації права власності боржник 11 жовтня 2012 року надав суду першої інстанції копію акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта; копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно - нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхньої станції, що знаходяться за адресою: с. Пилипець, вул. без назви, буд. 350; копії витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно та про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а також копію рішення виконавчого комітету Пилипецької сільської ради Міжгірського району №40 та №41 від 16.11.2009, якими вирішено присвоїти номерний знак №350 на гірськолижну канатно-крісельну дорогу в с. Пилипець, ур. „Шипіт-Лазок-Обнога" та оформити право власності на будівлі нижньої станції з канатно-крісельною дорогою та верхньої станції, що знаходяться за адресою: с. Пилипець, 350 за ПП „Затишок", а Міжгірському підприємству технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна у власному порядку.
Проте суд першої інстанції не надав оцінки діям органу ДВС, який з огляду на фактичні обставини справи та в силу вищеназваних приписів закону України «Про виконавче провадження» повинен був знати про наявність нерухомого майна (нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхньої станції) і побачити це майно при проведенні опису та повинен був витребувати і використати відомості з бухгалтерського обліку боржника.
За наведених обставин звернення органу ДВС до Міжгірського бюро технічної інвентаризації та відповідь цієї організації від 27 січня 2012 року є недостатніми діями, які повинен був вчинити орган ДВС для опису й арешту майна боржника, проведення його оцінки для реалізації з метою виконання у встановленому законом порядку рішення суду про стягнення заборгованості.
Таким чином дії органу ДВС щодо опису, арешту й призначення експерта для участі у виконавчому провадженні ВП № 29968225 є незаконними.
У пункті 9.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 1212 ГПК. У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки дії органу ДВС щодо опису, арешту й призначення експерта для участі у виконавчому провадженні ВП № 29968225 вчинені з порушення вимог ст. 57 закону України «Про виконавче провадження» щодо опису й арешту майна боржника, то й визначення вартсоті майна боржника є незаконним.
Отже, ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року у справі № 14/39 слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Затишок" задовольнити. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12 жовтня 2012 року у справі №14/39 скасувати і прийняти нове рішення.
Скаргу приватного підприємства „Затишок" на дії посадових осіб підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області задовольнити. Визнати недійсним звіт №77/02/12 від 15 травня 2012 року про оцінку майна ПП „Затишок" за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, 343, складений експертом, суб'єктом оціночної діяльності експертом оцінювачем Грибовським Й.Й.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Гриців В.М.
суддя Данко Л.С.
суддя Кордюк Г.Т.
Повний текст постанови виготовлено й підписано 28 лютого 2013 року.