Справа № 815/8/13-а
25 березня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладання стягнень від 18.12.2012 року №482, -
З позовом до суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладання стягнень від 18.12.2012 року №482 на суму 22200,00 грн.
В судовому засіданні 25.03.2013 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач безпідставно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції, оскільки порушень законодавства про захист прав споживачів не було допущено. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, пославшись на порушення позивачем прав споживачів в частині не проведення сертифікації власних послуг.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач на підставі ст.ст.5,26 Закону України «Про захист справ споживачів» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.23 цього ж Закону здійснює повноваження щодо застосування штрафних санкцій до порушників законодавства в сфері захисту справ споживачів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
06.09.2012 року посадовими особами відповідача була проведена позапланова перевірка діяльності позивача на підставі скарги споживача ОСОБА_2, згоди Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30.08.2012 року №03/7-3409-2012 (а.с.9), наказу про проведення позапланової перевірки від 04.09.2012 року №417-ОД та направлення на її проведення від 04.09.2012 року №774 (а.с.10).
За результатами проведеної перевірки був складений акт від 06.09.2012 року №000500 (а.с.12-13). В ході проведеної перевірки встановлені порушення прав цього споживача, передбачених п.4 ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: надання готельних послуг, що не відповідають нормативним документам (без проведення сертифікації готельних послуг).
На підставі цього акту перевірки відповідачем 18.12.2012 року була прийнята постанова №482 (а.с.23) про накладання на позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.4 ч.1 ст.23 цього ж Закону в загальному розмірі 22200,00 грн.
Представник позивача вважає, що оскаржена постанова відповідача не є законною та ґрунтовною, оскільки порушення законодавства про захист прав споживачів та передбачених законом прав споживачів позивач не припускався, оскільки позивач не повинен проводити сертифікацію власних послуг, адже послуги надаються лише в п'яти кімнатах готелю, розташованому в будинку №4 по провулку Хрустальному в м.Одесі, а решта номерів використовується власником для проживання в них членів його родини.
У власних запереченнях проти позову від 25.01.2013 року №308/17 (а.с.34-37) представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що фактично послуги з розміщення споживачів надавав позивач, що підтверджується розрахунковими документами, ці послуги не були сертифікованими, доказів проживання в інших номерах готелю родичів позивача не надано, хоча вони були повністю готові для проживання та пропонувались для надання послуг.
Суд, з урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України, оцінюючи ґрунтовність та законність оскарженого акту суб'єкту владних повноважень приходить до висновку про його часткову не відповідність законові з наступних підстав:
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» є акт перевірки, яка проведена відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного контролю (нагляду) в сфері господарської діяльності» та Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 року №311 (надалі - Порядок).
Позапланова перевірка дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг при наданні послуг з тимчасового розміщення (проживання) в готелі «Хрустальный дом» проводилась згідно на підставі скарги споживача ОСОБА_2, згоди Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30.08.2012 року №03/7-3409-2012 (а.с.9), наказу про проведення позапланової перевірки від 04.09.2012 року №417-ОД та направлення на її проведення від 04.09.2012 року №774 (а.с.10).
Позивач був особисто ознайомлений із заявою споживача, про що надано письмове пояснення.
Слід зазначити, що із направлення на проведення перевірки від 04.09.2012 року №774 (а.с.10) вбачається, що тематичним завданням перевірки було питання дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг при наданні послуг з тимчасового розміщення (проживання) в готелі «Хрустальный дом».
Позапланова перевірка проводилась відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 23.06.2009 року №229, Закону України «Про захист прав споживачів», «Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг», затвердженого наказом Держспоживстандарту України №311 від 25.10.2006 року, Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою КМУ №1177 від 17.08.2002 року.
Перевіркою встановлено, що у порушення п.8 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 року №19, а саме надання послуг в готелі, що має сім та більше номерів без проведення обов'язкової сертифікації таких послуг, що є порушенням вимог п.4 ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів».
Вказані вище порушення законодавства про захист прав споживачів були встановлені відповідним документом, а саме актом перевірки, як то передбачено Порядком, який підписаний особисто позивачем без будь-яких заперечень та зауважень, на нього не подано будь-яких письмових заперечень на вказані в ньому висновки, в зв'язку із чим, відповідно до вимог ч.3 ст.70 КАС України це є допустимим та достатнім доказом здійсненного суб'єктом господарювання правопорушення в сфері дотримання законодавства із захисту прав споживачів саме на час проведення перевірки 06.09.2012 року.
При цьому суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що послуги в готелі надавались лише у п'яти номерах, а інші використовувались позивачем для проживання членів його родини, оскільки згідно його ж пояснень за вказаною вище адресою зареєстрований лише позивач, інші особи за вказаною адресою не зареєстровані та не надано доказів того, що члени родини позивача постійно чи тимчасово проживали разом з ним за вказаною адресою.
Також не заслуговує посилання представника позивача на те, що позивач не повинен нести відповідальність за правопорушення, за яке передбачені відповідальність п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2012 року №830 скасовано обов'язкову сертифікацію готельних послуг та до цих правовідносин необхідно застосувати положення ст.58 Конституції України. Адже ст.58 Конституції України передбачено, що нормативно-правові акти мають зворотну дію у часі, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи. В даному випадку, постанова Кабінету Міністрів України лише скасовує проведення обов'язкової сертифікації готельних послуг на майбутнє та спеціально не скасовує відповідальність суб'єктів господарювання за її не проведення у минулому.
Разом з тим, розмір застосованих штрафних санкцій відповідачем у постанові від 18.12.2012 року №482 (а.с.23) не відповідає розмірам штрафних санкцій, які можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, згідно положень п.4 ч.1 ст.23 цього Закону передбачена відповідальність за надання послуг, які не відповідають вимогам законодавства в розмірі 30% від фактичної вартості наданих послуг.
Згідно акту контрольної перевірки правильності розрахунків від 06.09.2012 року (а.с.11) та довідки позивача про вартість наданих послуг від 07.09.2012 року №5/09 (а.с.17) фактично перевіряючи особи замовили та отримали послугу з тимчасового розміщення на загальну суму 550,00 грн.
Виходячи з цього, розрахунок штрафних санкцій повинен відбуватись виходячи саме з цієї вартості послуг, які повинну були складати суму 165,00 грн. (550,00 грн. х 30%).
Окрім того, наданий в обґрунтування застосованих штрафних санкцій до позивача розрахунок (а.с.24) не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки він стосується зовсім іншого суб'єкта господарювання (ПАТ «ТПФ «Чорне море»), а не позивача.
Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» відбулось до позивача правомірно, але не у визначеному законом розмірі, в зв'язку з чим, постанова відповідача від 18.12.2012 року №482 (а.с.23) не відповідає законові частково та згідно положень ч.1,ч.2 ст.162 КАС України суд повинен позовні вимого задовольнити частково - визнати протиправним та скасувати цей акт суб'єкту владних повноважень у тій його частині, яка не відповідає законові, а саме в розмірі 22035,00 грн. (22200,00 грн. - 165,00 грн.).
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 18.12.2012 року №482 на суму 22035,00 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 01.04.2013 року.
Суддя Єфіменко К.С.
Повний текст постанови складено 01 квітня 2013 року.