05 березня 2013 року Справа № 2325/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Довгополова О.М.,
суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання неправомірними дій відповідача при виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання здійснити перерахунок допомоги,-
07 травня 2009 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати відповідача провести перерахунок належної допомоги та здійснити її виплату у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року в сумі 8978,79 грн.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити заборгованість із допомоги по догляду за дитиною позивачу в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, зобов'язано відповідача нарахувати та провести виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років. В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, його оскаржив відповідач, в апеляційній скарзі, покликаючись на порушення норм матеріального права при винесенні постанови судом першої інстанції, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи наявність вищевказаних умов, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про її задоволення, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є матір'ю дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснювала догляд за ним до досягнення трирічного віку. Також, судом було встановлено, що виплата позивачеві такої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснювалася у розмірах, менших, ніж передбачено законом.
Відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у частині зупинення на 2007 рік дії, зокрема, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якою визначено, що виплата такої допомоги здійснюється в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому з цієї дати відновлено дію ст.15 вказаного Закону.
При цьому суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Неврахування наведеного є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Водночас відмова у задоволенні позову за період до 09.07.2007 року у межах цього року є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а тому його дії є правомірними.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що з 1 січня 2008 року дорівнює різниці між 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Дані положення Закону «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 неконституційними не визнані.
Встановлено, що у період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року (згідно заявлених вимог) управління праці діяло відповідно до наведених положень закону, його дії є правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Позовна вимога у частині стягнення з відповідача конкретних сум спірних виплат задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому захист такого порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії.
Таким чином, суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування.
Керуючись статтями 195, 197 ч. 1 п. 2, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області задовольнити, постанову Жовківського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2009 року у справі № 2-а-395/09 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: Р.Й. Коваль
В.В. Святецький