«21» лютого 2008р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого -Троїцької Л.Л.,
суддів - Сидоренко І.П., Каранфілової В.М.
при секретарі - Басовій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, 3-тя особа -орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у побаченні з дитиною та визначення способу і форми участі батька в вихованні дитини, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у побаченні з дитиною та визначення способу і форми участі батька в вихованні дитини.
При цьому посилався на те, що вони перебували у шлюбі з 1995р. по 1999р.
Від шлюбу в них є син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розірвання шлюбу син залишився проживати з матір'ю.
Позивач бажає бачити сина та спілкуватись з ним, однак відповідачка негативно настроює сина проти нього, перешкоджає спілкуванню та зустрічам з дитиною, змінює номери телефонів. Всі звернення до відповідачки з приводу врегулювання спірних питань закінчувались безуспішно.
Крім відповідачки йому перешкоджає у зустрічах з сином її мати - ОСОБА_4
Разом з ОСОБА_2 до суду звернулась його мати - ОСОБА_3, яка є бабусею ОСОБА_5. При цьому вона зазначила, що відповідачі перешкоджають також і їй у спілкуванні з онуком.
На підставі викладеного позивачі просили суд зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спілкуватись з дитиною; зустрічатись з сином в період знаходження позивача на території Україні; завчасно інформувати про зміну дитиною навчального закладу, номеру телефону та мешкання, якщо це буде мати місце; не перешкоджати у доступі до навчального закладу, де навчається дитина та мати контакт з викладачами; не перешкоджати в організації зустрічі з психологом для встановлення психологічного стану дитини на предмет його здоров'я; не перешкоджати у виїзді з дитиною до Ближнього та Дальнього Зарубіжжя в гості на час шкільних канікул та святкових днів.
Також просили суд визначити спосіб і форму участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вихованні дитини наступним чином:
- З рази на тиждень спілкуватися з дитиною в період находження на території України - п'ятниця, субота, неділя;
Справа №22ц - 1105 /2008р. Категорія ЦП : 44
Головуючий у першій інстанції-Савинська І.О. Доповідач - Троїцька Л.Л.
2
· встановити 10 часове спілкування з дитиною з 10.00 по 20.00год.;
· в період знаходження ОСОБА_2 на території України надати можливість перебувати з дитиною з 18.00 години щоп'ятниці до 16.00 годин щонеділі;
· брати дитину у святкові дні з 10.00 по 21.00год.;
• відвідувати з дитиною місце їх мешкання та мешкання родичів. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2007р. вимоги позивачів задоволені. Суд зобов'язав:
· ОСОБА_1, ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1;
· ОСОБА_1, ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 у спілкуванні та зустрічах з малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період находження ОСОБА_2 на території України;
· ОСОБА_1 завчасно інформувати ОСОБА_2 про зміну малолітнім ОСОБА_5 навчального закладу, номеру телефону та місця мешкання;
· ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у доступі до навчального закладу, де навчається ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та мати контакт з викладачами;
· ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 в організації зустріч з психологом для встановлення психологічного стану ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на предмет його стану здоров'я;
· ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у виїзді з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України на час шкільних канікул та святкових днів в Україні;
- ОСОБА_1, ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відвідувати місце їх мешкання та мешкання їх родичів разом з малолітнім
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд встановив порядок ОСОБА_2, ОСОБА_3 спілкування з малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з п'ятниці з 18 годин до неділі до 16 годин, у святкові дні з 10 годин до 21 годин.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити позивачам у задоволенні вимог, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
До апеляційної скарги приєдналась ОСОБА_4, яка вважає, що рішення суду першої інстанції порушує права дитини і матері.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідовольняючи вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про зобов'язання відповідачів не перешкоджати позивачам у спілкуванні та зустрічах з дитиною постановлено в інтересах неповнолітньої дитини та сприяє нормальному його розвитку.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо).
Частини 1, 2, 3 ст. 157 СК України передбачають, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає
3
окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Відповідно до ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Аналізуючи вказані норми матеріального права та виходячи з заявлених позовних вимог і матеріалів справи, колегія вважає, що дійсно останнім часом відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перешкоджають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_5.
Це підтверджується актами від 24.05.2007р., 08.06.2007р., 22.06.2007р., поясненнями свідків та сторін в суді першої та апеляційної інстанції (а.с. 141 -143).
З питання спілкування з дитиною позивачі звертались в органі опіки та піклування, що підтверджується висновками Київської та Малиновської районної адміністрації від 12.12.2006р. та 16.06.2007р. (а.с. 25, 26).
Проте, колегія вважає, що не всі заявлені вимоги позивачами мають бути задоволені, оскільки вони не доведені в суді як першої, так і апеляційної інстанції.
Так, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не мотивував, а позивач ОСОБА_1 не довів: чим саме та яким чином ОСОБА_1 перешкоджає йому у доступі до навчального закладу, де вчиться дитина, а також у спілкуванні з викладачами сина; навіщо організовувати зустрічі з психологом для встановлення психологічного стану дитини на предмет його здоров'я, при тому, що у матері дитини є всі довідки з медичних закладів стосовно стану здоров'я сина.
Вимоги про зобов'язання не перешкоджати позивачам відвідувати місце їх мешкання та мешкання їх родичів разом з малолітнім ОСОБА_5 не конкретизовані, не зазначено які родичі та за якими адресами вони мешкають, не враховано те, що ОСОБА_2 проживає в квартирі своєї матері лише під час перебування на території України і не має іншого постійного місяця мешкання.
Тому колегія вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню в частині не перешкоджання позивачам разом з ОСОБА_5 відвідувати місце мешкання ОСОБА_3 в часи їх спілкування.
Крім того, колегія вважає таким, що протиріччить чинному законодавству вимоги позивачів про зобов'язанняОСОБА_1 не перешкоджати у виїзді з дитиною до Ближнього та Дальнього Зарубіжжя в гості на час шкільних канікул та святкових днів.
Таке питання повинно вирішуватись батьками в кожному конкретному випадку, а не взагалі, в органах нотаріату, а у разі незгоди одного із батька - в судовому порядку.
Справа №22ц - 1105 /2008р. Категорія ЦП : 44
Головуючий у першій інстанції- Савинська І.О. Доповідач - Троїцька Л.Л.
4
При встановленні порядку спілкування з малолітнім ОСОБА_5, колегія враховує інтереси дитини, обох батьків та обох бабусь, тому вважає необхідним встановити конкретні вихідні та святкові дні спілкування з вказівкою часу зустрічей позивачів з дитиною:
- в першу та третю неділю кожного місяця з 10.00 годин до 18.00годин;
· у святкові дні: 07 січня - Різдво Христове; 02 травня - день міжнародної солідарності трудящих; 24 серпня - день незалежності України з 10.00 годин до 18.00 годин;
· щорічно, у період літніх канікул, перебування ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 20 липня до 20 серпня без виїзду за межі України.
Оскільки при розгляді спору викладені обставини судом першої інстанції не враховувались, колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Керуючись ст. 30З, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2007р. скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 у спілкуванні та зустрічах з малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період знаходження ОСОБА_2 на території України.
Зобов'язати ОСОБА_1 завчасно інформувати ОСОБА_2 через Нежинську Валентину Яківну про зміну малолітнім ОСОБА_5 навчального закладу, номеру телефону та місця мешкання.
Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_3 відвідувати місце її мешкання разом з малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити ОСОБА_2, ОСОБА_3 порядок спілкування з малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в першу та третю неділю кожного місяця з 10.00 годин до 18.00годин;
у святкові дні: 07 січня - Різдво Христове; 02 травня - день міжнародної солідарності трудящих; 24 серпня - день незалежності України з 10.00 годин до 18.00 годин;
щорічно, у період літніх канікул, перебування ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 20 липня до 20 серпня без виїзду за межі України.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.