Рішення від 07.09.2007 по справі 2-1513/07

КОПІЯ Справа № 2-1513/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївсь­кої області в складі:

головуючого судді - Вуїва О.В. при секретарі - Кашарайло А.А.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Вознесен-ську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2», ОСОБА_3 про визначення часток в спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2, ОСОБА_1. про визначення часток в спільній суміс­ній власності.

14 серпня 2007 року в порядку усунення недоліків позивачка надала суду уточнену позовну заяву в якій вказувала, що 11 травня 1994 року в ре­зультаті приватизації державного житлового фонду ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 була передана у спі­льну сумісну власність квартира АДРЕСА_1 в м. Воз-несенську Миколаївської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який був чоловіком позивачки та батьком відповідачів.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді права власності в спірній квартирі.

В травні 2007 року ОСОБА_1., як спадкоємець першої черги за законом, який прийняв спадщину, звернулася до нотаріальної контори за мі­сцем її відкриття з метою оформлення спадкових прав, однак нотаріус від­мовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмову нотарі­ус обґрунтував тим, що в свідоцтві про право власності на квартиру не ви­значені частки кожного із співвласників квартири.

Невизначеність часток у праві власності щодо квартири унеможлив­лює здійснення ОСОБА_1. права на спадщину, а іншим співвласни­кам - право на розпорядження майном.

Тому, враховуючи рівну участь співвласників у надбанні майна, пози­вачка просила визначити частки в праві спільної сумісної власності, визна­вши за ОСОБА_4, ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Вознесенську, а саме по 1/4 частці за кожним.

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1. позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3. в попередньому судо­вому засіданні позовні вимоги визнали повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд при­йшов до наступного.

Так, судом встановлено, що 11 травня 1994 року в результаті привати­зації державного житлового фонду (відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року) ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3, на підставі розпорядження органу приватизації ЗАТ «Возко» за №327 від 11 травня 1994 року було передано в спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 в м. Вознесенську Миколаївської області (а.с. 5, 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який був чоловіком позивачки та батьком відповідачів (7-10).

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді права власності в спірній квартирі.

Враховуючи ці обставини, а також особливий правовий режим майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, позивач та відповідачі не мо­жуть повністю використовувати право на розпорядження спірною кварти­рою, крім цього ОСОБА_1., як спадкоємець, що прийняв спадщину (а.с. 7, 18, 27), не може документально посвідчити своє право.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумі­сною власністю.

Згідно ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній су­місній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумі­сної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зме­ншена з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до абз. З п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» за №20 від 22 грудня 1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, видкритгі після нього спадщини. Оскільки праця є основою створення і примноження власності громадян, розмір частки учасника спільної сумісної власності визначається ступенем його трудової участі, якщо інше не випливає із законодавства України. Розмір часток у спільній сумісній власності подружжя визначається за нормами Кодекса про шлюб та сім'ю. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Оскільки судом не встановлено обставин, що впливають на зміну роз­міру часток співвласників майна, тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України частки співвласників майна вважаються рівними.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визначення часток в спільній сумісній власності - задовольнити повні­стю.

Визначити частки в приватизованій квартирі, що знаходиться в спіль­ній сумісній власності, визнавши право власності за ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3- по 1/4 частці за кожним на квартиру АДРЕСА_1 в м. Вознесенську Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської

області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та подачі апеля­ційної скарги протягом 20 днів після надання заяви про апеляційне оскар­ження,