Копія Справа №2-1518/2007 p.
10 вересня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Вуїва О.В.,
при секретарі - Вишняковій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
В липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, в якій вказував, що на підставі свідоцтва на право власності він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 в с. м. т. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області.
За час проживання в будинку ОСОБА_1. самочинно побудував: тамбур а-1, площею 4, 8 кв.м. , тамбур 6-1, площею 6, 5 кв.м. , лазню Д-1, площею 10, 5 кв.м. , сарай Е-1, площею 2, 7 кв.м. , гараж Ж-1, площею 15, 4 кв.м. , сарай 3-1, площею 17, 0 кв.м. , душ И-1, площею 1, 7 кв.м. , туалет К-1, площею 1, 7 кв.м.
Зважаючи на те, що вказані об'єкти самочинної забудови зведені ним, як користувачем земельної ділянки, з дотриманням архітектурних, будівельних, санітарних і екологічних норм, відповідають правилам протипожежної безпеки, не порушують права інших осіб, тому позивач просив суд визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та додатково пояснив, що на цей час він є власником земельної ділянки, площею 0, 1431 га., призначеної для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованих по АДРЕСА_1 в с. м. т. Олександрівка.
Представник відповідача - Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -ОСОБА_2, ОСОБА_3. в судове засідання не з'явилися, однак суду надали заяви, згідно яких проти задоволення позову не заперечують та просять суд розглядати справу без їхньої участі.
Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача та третіх осіб.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння від 09 березня 1973 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку НОМЕР_1 (відповідно до рішення виконкому Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області № 39 від 11 квітня 1997 року було змінено нумерацію будинку з НОМЕР_1 наАДРЕСА_1 в с. м. т. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області.
На підставі рішення Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області за № 27 від 20 червня 2007 року йому також належить на праві власності земельна ділянка, площею 0, 1431 га., надана для обслуговування вищевказаного житлового будинку та господарських будівель.
На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_1 самочинно побудував: тамбур а1-!, площею 4, 8 кв.м. , тамбур 6-1, площею 6, 5 кв.м. , лазню Д-1, площею 10, 5 кв.м. , сарай Е-1, площею 2, 7 кв.м. , гараж Ж-1, площею 15, 4 кв.м. , сарай 3-1, площею 17, 0 кв.м. , душ И-1, площею 1, 7 кв.м. , туалет К-1, площею 1, 7 кв.м. Вказані будівлі були побудовані без затвердженого проекту, без дозволу на будівництво та на земельній ділянці, яка на час здійснення будівництва не була відведена для цієї мети.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Тамбур а!-1, площею 4, 8 кв.м. , тамбур 6-1, площею 6, 5 кв.м. , лазня Д-1, площею 10, 5 кв.м. , сарай Е-1, площею 2, 7 кв.м. , гараж Ж-1, площею 15, 4 кв.м. , сарай 3-1, площею 17, 0 кв.м. , душ И-1, площею 1, 7 кв.м. , туалет К-1, площею 1, 7 кв.м. відповідають архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам, не порушують права інших осіб, самочинно побудовані ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка на час розгляду справи відведена йому для цієї мети.
За таких обставин суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України цивільне право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на самочинно побудоване нерухоме майно.
На підставі викладених обставин, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи без самостійних
вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно -задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, як власником житлового будинку АДРЕСА_1 в с. м. т. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: тамбур а1-!, площею 4, 8 кв.м. , тамбур 6-1, площею 6, 5 кв.м. , лазню Д-1, площею 10, 5 кв.м. , сарай Е-1, площею 2, 7 кв.м. , гараж Ж-1, площею 15, 4 кв.м. , сарай 3-1, площею 17, 0 кв.м. , душ И-1, площею 1, 7 кв.м. , туалет К-1, площею 1, 7 кв.м. , які є частиною будинку.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області
через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне
оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі
апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження.