Копія
Іменем України
Справа № 2а-8958/12/0170/31
18.03.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кобаля М.І. ,
Курапової З.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 12.09.12 у справі № 2а-8958/12/0170/31
за позовом Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Леніна, 17,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.12 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим Державної податкової служби від 06.08.2012р. №0002732301, яким Дочірньому підприємству "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" зменшено суму грошового зобов'язання за платежем на податок на прибуток у сумі 175 268 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим Державної податкової служби від 06.08.2012р. №0002722301, яким Дочірньому підприємству "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 118 110 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 2143,00 грн. судового збору, шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим Державної податкової служби.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.12, прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що в період з 31.01.2011р. ДПІ в м. Ялта АР Крим, на підставі наказу від 21.01.2011р. №21, відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового Кодексу України та плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок на 1-й квартал 2011р., проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки складено акт перевірки №347/23-1/02647220/40 від 04.03.2011р., яким встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст. 203 , 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ДП "Ялтакурорт"з постачальником ТОВ "Торговельний дім "ЦИТРИНУС", що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 25357594 грн., в т.ч. за I квартал 2010 р. на суму 588517 грн., за ІІ квартал 2010 р. на суму7252803 грн., за ІІІ квартал 2010 р. на суму 17516274 грн., в порушення п. 1.32 ст. 1, п. п. 5.1., п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", завищення податкового кредиту на загальну суму 5119854 грн., в тому числі за березень 2010 р. в сумі 117703 грн., за квітень 2010р. в сумі 191952 грн., за травень 2010 р. в сумі 265131 грн., за червень 2010 р. в сумі 1076811грн., за липень 2010 р. в сумі 1187947 грн., за серпень 2010 р. в сумі 1298599 грн., за вересень 2010 р. в сумі 981711 грн., в порушення п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з покупцями ДП "Санаторій "Україна", ДП "Клінічний санаторій "Місхор", ДП "Санаторій "Ай-Петрі", ДП "Санаторій "Лівадія", ДП "Санаторій "Орлине гніздо", ДП "Санаторій "Ясна поляна", ДП "Санаторій "Курпати", ЗАТ "Санаторій "Утьос", ЗАТ "Клінічний санаторій "Парус", ЗАТ "Санаторій "30 років Жовтня", ДП "Спеціалізований спинальний ім. М.Н. Бурденко", ДП "Дитячий та підлітковий санаторій "Таврида", ДП "Клінічний санаторій з батьками "Ударник", ДП "Автотранспортне підприємство", ДП "Центральна курортна поліклініка", ДП "Грязе-лікуваня "Майнами", ДП "СГП "Урожайне" завищення валового доходу на загальну суму 27426687 грн., у тому числі за І квартал 2010 р. в сумі 597069 грн., за ІІ квартал 2010 р. в сумі 7390428грн., за ІІІ квартал 2010 р. в сумі 19439190 грн. в порушення п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", завищення податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 5389181 грн., у тому числі за березень 2010 р. в сумі 119414 грн., за квітень 2010 р. в сумі 184096 грн., за травень 2010р. в сумі 271658 грн., за червень 2010 р. в сумі 1024370 грн., за липень 2010 р. в сумі 1261125грн., за серпень 2010р. в сумі 1275691грн., за вересень 2010 р. в сумі 1252827грн., в порушення п. 3.1. ст.3, п.7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Перевіркою було встановлено, що фактично з березня 2010року позивач здійснював операції з придбання товарів (продуктів харчування, миючих засобів, палильно-мастильних матеріалів) у постачальників, в основному ТОВ "ТБ "Цитринус" для подальшого продажу санаторіям та підприємствам, що входять до системи ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".
В ході перевірки був досліджений договір поставки товару б/н від 10.03.2010р., укладений ДП "Ялтакурорт" (Покупець) та ТОВ "Торговельний будинок "Цитринус" (Постачальник).
Предметом зазначеного договору є зобов'язання постачальника передати (поставити) товар в обумовлені строки у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього обумовлену домовленістю сторін ціну.
Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, загальна кількість товарів, які поставляються, їх асортимент, номенклатура, в тому числі й по сортах, групах, підгрупах, типах, розмірах,а також ціна товарів визначається специфікаціями, які узгоджуються сторонами на кожну партію товарів і є невід'ємною частиною цього Договору.
Приймання заявок і узгодження специфікацій на партії товару здійснюється з урахуванням достатнього асортименту і кількості товару на складі Постачальника.
Відповідно до п. 13 договору, специфікацією на партію товару може бути передбачено відвантаження товарів Вантажовідправником, який не є за даною угодою постачальником; отримання товару Вантажоодержувачем, який не є за даною угодою Покупцем, а також оплата товару платником, який не є за даною угодою Покупцем.
За умовами п. 4.4 Договору, поставка товару здійснюється Постачальником на умовах доставки на склад Одержувача за адресою, зазначеною в специфікації на партію товару.
Право власності за договором переходить на товар до Покупця з моменту передачі товару Постачальником (Вантажовідправником), що підтверджується належним чином оформленими накладними.
Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2010р.
Судом встановлено, що за період з 01.03.2010р. по 30.09.2010р. по Договору від 10.03.2010р. ТОВ "Торговельний будинок "Цитринус" по документам здійснив поставку товарів ДП "Ялтакурорт" на загальну суму 30429114,05 грн.
Відповідно до висновків відповідача, підставою для визнання органами державної податкової служби такого договору нікчемним було ненадання позивачем первинних документів - письмового свідоцтва на підтвердження господарської операції щодо фактичного отримання товару від постачальника ТОВ "Торговельний будинок "Цитринус".
З урахуванням викладеного, відповідач прийшов до висновку, що право на податковий кредит та валові витрати у позивача не виникає, оскільки за таким договором не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) метою їх використання у господарській діяльності (а.с. 43, 51).
З такими висновками не погоджується колегія суддів з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинними документами вважаються документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
Будь-які документи (у тому числі й договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", які були чинними на час виконання угоди від 10.03.2010р., так й Податкового кодексу України, який був чинним на час прийняття оспорюваних по справі податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час проведення господарської діяльності позивачем ) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .
Відповідно до п. 5.2. ст.5 Закону, до складу валових витрат включались, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), а також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
На час проведення позивачем господарської діяльності, яка перевірялась податковим органом, платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".
У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено, що поставкою товарів визначались будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковим зобов'язанням була загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.
База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів , вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передавались платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України "Про податок на додану вартість")
Порядок обчислення та сплати податку був встановлений у ст.7 вказаного Закону.
У п.п 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).
Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.
У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.
У п.п.7.4.4. п. 7.4 ст. 7 цього Закону було встановлено, що якщо платник податків використовував (виготовляв) матеріальні і нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника , т о сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включалась до складу податкового кредиту.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Матеріалами справи підтверджується, що за період з 01.03.2010р. по 30.09.2010р. за договором поставки від 10.03.2010р. б/н від ТОВ "Торговельний будинок "Цитринус" по документам здійснив поставку товарів ДП "Ялтакурорт" на загальну суму 30429114,05 грн., в тому числі й податок на додану вартість. Такі товари реалізовувалися позивачем покупцям-санаторіям та іншим підприємствам, які входять до складу системи ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", з незначною націнкою. Фактичність таких операцій встановлена в самому акті перевірки, зокрема, на підставі первинних документів, наданих слідчим відділом податкової міліції ДПА в АР Крим на перевірку на підставі протоколу обшуку від 19.11.2010р. , відповідно до якого були вилучені первинні документи ДП "Ялтакурорт", на підставі реєстрів приходу та розходу ТМЦ,в видаткових накладних, тощо (а.с. 42, 43, 48).
Колегія суддів зазначає, що питання реальності угоди - договору поставки від 10.03.2010р. було досліджено в рамках господарської справи №13/103.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2011р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Цитринус" до Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (Покупця за договором поставки від 10.03.2010р.) та до ТОВ "Дебор Інвест" (як Поручителя) про стягнення 732 199, 87 грн., встановлено, що ТОВ "Торговельний будинок "Цитринус", виконуючи свої зобов'язання за зазначеним договором від 10.03.2010р., поставив в період 12.03.2010р. по 01.11.2010р. товар на загальну суму 34 339 206,44 грн., а ДП "Ялтакурорт" в свою чергу не повністю сплатила вартість поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 732 199,87 грн., яка була солідарно стягнута з ДП "Ялтакурорт" та ТОВ "Дебор Інвест".
Таким чином, факт виконання договору поставки від 10.03.2010р. підтверджується й рішенням суду, яке набрало законної сили 19.08.2011р.
Щодо висновків про відсутністі реального настання правових наслідків за правочинами з постачальником ТОВ "ТБ "Цитринус" та покупцями санаторіями і підприємствами, що входять до системи ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", судова колегія зазначає наступне.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2012р. у справі №2а-5186/11/0170/2, яка в апеляційному порядку оскаржена не була та, відповідно, набрала законної сили, відмовлено в задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Ялта в АР Крим щодо встановлення порушень у висновках акту документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010 р. від 04.03.2011р. №347/23-1/02647220/40, у зв'язку з тим, що невірні висновки податкового органу не можуть бути належним доказом визнання протиправними дій посадових осіб щодо фіксування в акті перевірки порушень вимог податкового законодавства.
Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що висновки про завищення Дочірнім підприємством "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" валових витрат на загальну суму 25357594 грн., завищення валового доходу на загальну суму 27426687 грн. є такими, що зроблені податковим органом при неповному з'ясуванні обставин справи, невірному тлумаченні положень чинного законодавства України.
Висновки суду ґрунтуються зокрема на експертному висновку №37 від 10.01.2012р. судово-економічної експертизи, проведеної в рамках адміністративної справи №2а5186/11/0170/2.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
З висновку експертизи, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що за даними бухгалтерського обліку платника податків позивачем за період часу березень-вересень 2010 р. відображена загальна сума постачання товарів від ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" у розмірі 30429114,05 грн. (з урахуванням повернення), в тому числі ПДВ на суму 5071520,02 грн. Господарські операції по придбанню товарів у зазначеного контрагента відображені в бухгалтерському обліку позивача у повному обсязі.
Експертами встановлено, що позивачем в зазначений період часу отримано від ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" товару на суму 30429114,05 грн. (в тому числі ПДВ на суму 5071520,02 грн.). Позивачем оплата товару, придбаного у ТОВ "Торговельний дім "ЦИТРИНУС" в період часу березень-вересень 2010 р., відображена за даними бухгалтерського обліку на суму 27803818,90 грн., повернення товарів відображено на суму 2677,55 грн.
На вивчення експертам надавались акти звірення розрахунків між позивачем та ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" за період часу березень-вересень 2010 р., які оформлені уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств. Станом на 30.09.2010р. за даними бухгалтерського обліку позивача рахується його кредиторська заборгованість на користь ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" у розмірі 2625295,15грн.
При проведенні експертизи було встановлено, що відповідно до відомостей бухгалтерського обліку, декларацій по податку на прибуток позивача його витрати на придбання товарів у ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" за період часу березень - вересень 2010р. включені до складу валових витрат у повному обсязі на суму 25357594 грн., в його валові витрати станом на 30.09.2010 р. (з урахуванням постачання товарів від ТОВ "Торговельний дім "Цитринус") склали 32527418 грн. Розбіжності з відомостями, викладеними в акті перевірки, склали 25357594 грн. в сторону збільшення, що відбулось внаслідок того, що працівниками податкового органу не були прийняти до уваги первинні документи, які підтверджували постачання ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" на адресу позивача товарів в зазначений період часу.
Також, з висновку експертизи вбачається, що за даними податкових накладних, реєстрів, отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ за період березень-вересень 2010р. позивачем відображено включення до складу податкового кредиту по ПДВ по операціях придбання товарів у ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" ПДВ на суму 5121481 грн. Розбіжності з відомостями податкового органу щодо сум ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту, склали 1627 грн. в сторону збільшення внаслідок не прийняття до уваги представниками податкового органу операцій по придбанню товару у ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" за липень 2010 р.
Зокрема, включення позивачем до складу податкового кредиту за березень-вересень 2010р. ПДВ в розмірі 5121481 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Торговельний дім "Цитринус", відповідало вимогам Закону України "Про податок на додану вартість". Господарські операції з ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" підтверджені відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, матеріалами справи підтверджено право позивача на податковий кредит по ПДВ у розмірі 6127035 грн. За даними бухгалтерського обліку за період часу з березня по вересень 2010 р. загальна сума відвантаження товарів склала 37107375,55грн. (в тому числі ПДВ 6184562,59 грн.), з яких від ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" отримано товару на 27426687 грн. без ПДВ, який в подальшому був реалізований санаторіям.
За даними бухгалтерського обліку позивача, загальна сума постачання товарів від ТОВ "Торговельний дім "Цитринус" за період березень-вересень 2010р. по договору постачання від 10.03.2010 р. склала 30429114,05 грн. (в тому числі ПДВ 5071520,02грн.), відповідно до його первинних бухгалтерських документів реалізація товарів, отриманих від ТОВ "Торговельний дім "Цитринус", згідно з договором постачання від 10.03.2010р., за період часу з 13.03.2010 р. по 30.09.2010р. склала без ПДВ 27426687 грн., його валові витрати по строчці 06 Декларації по податку на прибуток станом на 30.09.2010 р. склали 32527418 грн., його валові доходи по строчці 03 Декларації по податку на прибуток станом на 30.09.2010 р. склали 3330444 грн., відповідно до первинних бухгалтерських документів позивача сума його податкових зобов'язань по ПДВ станом на 30.09.2011 р. дорівнювала 6560741 грн., а сума податкового кредиту з ПДВ, сформованого станом на 30.09.2010 р., була 6127035 грн., формування платником податків податкового кредиту по ПДВ за період з березня по вересень 2010р. здійснювалось відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", не встановлено необґрунтованість формування податкового кредиту.
Також, судова колегія вважає необхідним зазначити, що в постанові Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2012р. по справі №2а-5186/11/0170/2, яка набрала законної сили, матеріалами справи в ході судового розгляду справи були спростовані висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 347/23-1/02647220/40 від 04.03.2011 р., щодо порушення позивачем ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України при виконанні умов правочинів, укладених з ТОВ "Торговельний дім "Цитринус", щодо завищення першим валових витрат на загальну суму 25357594грн. та валового доходу на загальну суму 27426687 грн.
З урахуванням викладеного, судова колегія, враховуючи відсутність обґрунтування висновків, при отриманні бухгалтерської та податкової документації, якою підтверджується факт здійснення господарських операцій, вважає необгрунтованими твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів позивача з контрагентами.
Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.
Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно ст.238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Матеріали справи свідчать, що ДПІ в м. Ялта АР Крим зверталася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Ялтакурорт"Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суми збитків, завданих державному бюджету України за нікчемною угодою з ТОВ "ТБ "Цитринус" за договором поставки від 10.03.2010р. у розмірі 27803818,90 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.08.2012 у справі №2а-5597/11/5/0170 в задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд зазначив про необґрунтованість висновків податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "ТБ "Цитринус", та щодо відсутності реального настання правових наслідків за цим правочином та у зв'язку з цим дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та, як наслідок, необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки про порушення платником податків вимог податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 06.08.2012р. №0002722301 та від 06.08.2012р. №0002732301.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.12 у справі № 2а-8958/12/0170/31 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва