20 березня 2013 р.Справа № 2-а-74/09/1530
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Шумейко Микола Трохимович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Руденко І.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області на ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 17 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію у відповідності до ст. ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 вересня 2009 року.
Постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 27 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії відповідача у відмові ОСОБА_1 в перерахунку з 01 вересня 2009 року пенсії відповідно ст. ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 вересня 2009 року пенсії по ІІ групі інвалідності у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановленому ст. ст. 50 та 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням мінімального розміру пенсії, визначеного за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова суду першої інстанції набрала законної сили 16 листопада 2011 року.
14 грудня 2011 року начальником Управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області до суду першої інстанції подано заяву про роз'яснення постанови Теплодарського міського суду Одеської області від 27 листопада 2009 року.
Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 17 липня 2012 року заяву Управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області задоволено. Роз'яснено постанову Теплодарського міського суду Одеської області від 27 листопада 2009 року. Зазначено, що ОСОБА_1 має право на отримання вказаних видів пенсії у розмірі, визначеному у постанові суду, з 01 вересня 2009 року постійно та без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається пенсія.
Не погоджуючись з ухвалою суду, начальник Управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом безпідставно не враховано положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року щодо порядку виплати пенсій особам, що мають статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду з прийняттям нової ухвали.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також позивача про залишення оскарженого судового рішення без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Роз'яснюючи постанову, суд першої інстанції обґрунтовано послався на ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 28 грудня 2007 року), яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі пенсійних виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись судом, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено судом будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
На підставі викладеного, роз'яснення судом першої інстанції постанови Теплодарського міського суду Одеської області від 27 листопада 2009 року щодо права позивача на отримання пенсії у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» постійно та без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається пенсія, є правильним.
Оскільки оскаржену ухвалу винесено з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області залишити без задоволення, а ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області від 17 липня 2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 25 березня 2013 року.
Головуючий:
Судді: