05 березня 2013 р.Справа № 2-а-1653/11/1422
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Лисенко М.Є.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про скасування рішення № 7 та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про скасування рішення 1 сесії 6 скликання Горохівської сільської ради № 7 від 16 листопада 2010 року про відмову в наданні земельної ділянки під забудову житлового будинку, зобов'язання Горохівську сільську раду розглянути його заяву та надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Також, позивачем було подано клопотання про відшкодування судових витрат в сумі 3001,70 грн., з яких: 1,70 грн. - судовий збір; 3000 грн. - витрати на правову допомогу.
Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2011 року позов ОСОБА_2 до Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про скасування рішення №7 та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано рішення 1 сесії 6 скликання Горохівської сільської ради № 7 від 16 листопада 2010 року про відмову в наданні ОСОБА_2 земельної ділянки під забудову житлового будинку. Зобов'язано голову Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області прийняти заяву від ОСОБА_2 щодо питання виділяння земельної ділянки під будівництво житлового будинку. Стягнуто з Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області на користь ОСОБА_2 1,70 грн., судових витрат. Відмовлено у відшкодуванні витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн.
Частково не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині вирішення питання щодо повернення витрат на правову допомогу, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Позивач - ОСОБА_2 або його представник в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.86-87), причини неприбуття суду не відомі.
Представник відповідача - Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.84-85), причини неприбуття суду не відомі.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до п.п.1, 2 ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи віднесено витрати на правову допомогу та витрати сторін, їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.
Частина 1 ст. 90 КАС України встановлює, що правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця у галузі права, які її надають на підставі договору.
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, несуть сторони. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), але у межах, встановлених законом.
При цьому, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу згідно п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України визначається постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Відповідно до даної постанови, компенсація витрат на правову допомогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо вона сплачується суб'єктом владних повноважень, не повинна перевищувати 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за кожну годину роботи особи, яка надавала правову допомогу. Якщо компенсація відповідно до КАС України сплачується за рахунок держави, тоді вона не повинна перевищувати 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день особи, яка надавала правову допомогу.
Проте, позивачем не надано розрахунку витрат та вартості послуг за договором про надання юридичних послуг позивачем та його представником. Крім того, акт передачі результатів наданих послуг апелянтом надано не було. Також, слід зазначити, що квитанція, яку позивач надав в підтвердження понесених витрат на правову допомогу складена в довільній формі та в ній не зазначено до якого договору вона складена.
Отже, суду не надано доказів фактичних витрат робочого часу адвоката або іншого фахівця у галузі права на здійснення захисту інтересів позивача у суді, а саме витрати робочого часу є підставою для розрахунку компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн.
Виходячи з наведеного вище, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про скасування рішення № 7 та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/