06 березня 2013 р.Справа № 2а-8701/11/1416
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Коваленко І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанцій, позивач отримує пенсію за віком та продовжує працювати. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На його звернення щодо розміру перерахунку пенсії відповідач повідомив, що при перерахунку пенсії для розрахунку заробітку, з якого обчислюється пенсія, була застосована середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік. Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії, повинен застосовувати середню заробітну плату за 2010 рік.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, послався на ті обставини, що відповідно ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для визначення заробітної плати для обчислення береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тому при перерахунку пенсії відповідач повинен застосовувати показник середньої заробітної плати за 2010 рік, що передує року звернення позивача про перерахунок пенсії.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями). Вказана норма закону передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Наведена редакція існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналізуючи відновлену (діючу) норму абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Частина перша статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому, колегія суддів зазначає, що термін «обчислення пенсії» у правовому розумінні тотожний терміну «призначення пенсії», а не перерахунку.
Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.
Правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями.
Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з наведеного середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто, під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем за заявою позивача був проведений перерахунок пенсії відповідно діючого законодавства. Позивачем не заперечується, що відповідачем був проведений перерахунок пенсії за його заявою.
При цьому, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, так і показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, колегія суддів враховує, що Верховний Суд України вже вирішував питання щодо правильного застосування зазначених норм матеріального права при розгляді інших справ. Так, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 12 та 26 червня 2012 року, 04 грудня 2012 року (№№ 21-187а12, 21-195а12, 21-371а12 відповідно) міститься висновок, згідно з яким перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2011 року - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/