05 березня 2013 р.Справа № 2а/1570/1219/2011
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- Коваля М.П.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
за участю представника відповідача Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби - П'ятниченко А.О.
представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран» - Саричев В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Катран» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0002211502/0 від 1 вересня 2010 року та № 0002211502/1 від 8 листопада 2010 року.
Вимоги позивача обґрунтовані доводами позовної заяви.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0002211502/0 від 1 вересня 2010 року та № 0002211502/1 від 8 листопада 2010 року.
Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні проти тверджень представника апелянта заперечила, мотивуючи свою позицію тим, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови дійшов до правильних висновків.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.06.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Катран» (далі - ТОВ «Катран») зареєстроване Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, як юридична особа, ідентифікаційний код: 32935905. місцезнаходження: 67622. Одеська область. Біляївський район, с. Березань. 35-й км шосе Одеса-Кишинів.
15.06.2004 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 460 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби.
29.06.2004 року позивачу видане Свідоцтво № 21511665 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
09.08.2010 року службовою особою ДПІ у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності ТОВ «Катран».
За результатами проведеної перевірки складено акт № 1399/15 від 09.08.2010 року «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість».
Відповідно до акту перевірка проведена на підставі декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року від 20.06.2010 року № 21794. Згідно акту перевірки збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті товариством з обмеженою відповідальністю «Катран» до бюджету у розмірі 173 331, 53 грн.
На підставі цього Акту Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення № 0002211502/0 від 01 вересня 2010 року про визначення позивачу суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій) у розмірі 181 998,11 грн.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що 10.09.2010 року позивачем до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області подана скарга № 068/10 на податкове повідомлення-рішення відповідача від 1 вересня 2010 року №0002211502/0.
Рішенням державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 05.11.2010 року № 20816/10/10-0021 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.09.2010 року №0002211502/0, а скаргу позивача-без задоволення.
Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 08 листопада 2010 року №0002211502/1 (а.с.17) позивача повідомлено, що згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 1399/1502/32935905 від 31.08.2010 року, встановлено порушення пп. 7.4.1. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), усього в розмірі 181998,11 грн.. у тому числі за основним платежем - 173331.53 грн.. за штрафними (фінансовими) санкціями - 8666,58 грн.
29.11.2010 року позивачем до Державної податкової адміністрації в Одеській області подана скарга №099/10 на податкові повідомлення-рішення відповідача від 01 вересня 2010 року № 0002211502/0 та від 08 листопада 2010 року № 0002211502/1.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 24.01.2011 року №2032/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги, зокрема: залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 1 вересня 2010 року №0002211502/0 (від 08.11.10 № 0002211502/1) та рішення відповідача № 20816/10/10-0021 від 05.11.2010 року про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу позивача - без задоволення.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 1 вересня 2010 року № 0002211502/0 та від 08 листопада 2010 року № 0002211502/1. позивач оскаржив їх у судовому порядку.
При вирішення питання суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення №0002211502/0 від 1 вересня 2010 року та № 0002211502/1 від 8 листопада 2010 року - прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України: необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, 30 березня 2010 року між ТОВ «Сайгар ОПТ», іменоване далі «Продавець», та ТОВ «Катран», іменоване далі «Покупець», укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №3003/10 відповідно до якого, зокрема: Продавець зобов'язується передати ПММ (іменовані Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар га оплатити його на умовах даного договору; кінцева кількість, асортимент та ціна на Товар визначається у видатковій накладній; Продавець зобов'язується надавати сертифікат якості на нафтопродукти за вимогою Покупця; Покупець здійснює оплату Товару згідно наданого рахунку шляхом перерахування грошових коштів поточний рахунок Продавця через відділення банку у виді 100 % передплати, датою поставки є дата підписання видаткової накладної; Товар поставляється Покупцю на умовах само вивозу при пред'явленні Покупцем належним чином оформленої довіреності з видачею видаткової накладної, яка є додатковою угодою до даного договору: цей договір вступає б силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання взятих на себе у відповідності до цього договору сторонами зобов'язань.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає податкові накладні, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень, травень 2010 року, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, рахунок-фактуру,картку клієнта ТОВ «Сайгар ОПТ», свідоцтво про визнання на бензин автомобільний, паспорти на бензин автомобільний, сертифікати відповідності на бензин автомобільний, паспорт якості на бензин автомобільний, що підтверджує реальність виконання умов вищезазначеного договору.
Слід зазначити, що 02.08.2010 року позивачем на письмовий запит відповідача № 12894 від 22.07.2010 року надано копії видаткових та податкових накладних ТОВ «Сайгар ОПТ» за квітень 2010 року.
Також, колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що Згідно довідки позивача №322/11 від 30.11.2011 року (а.с.116-117) на підприємстві ТОВ «Катран» на праві приватної власності є одна АЗС, в орендованому користуванні - двадцять чотири АЗС та орендовано п'ять транспортних засобів (вантажні сідлові тягачі).
Згідно довідки позивача № 323/11 від 30.11.2011 року (а.с.112) станом на 30 листопада 2011 року кількість працюючих на підприємстві ТОВ «Катран» становить 157 осіб, з яких 5 осіб працюють за сумісництвом (згідно розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників за жовтень 2011 року (а.с.113-114).
Відповідно до Запису 1 Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.04.2012 року (а.с.202-204). 24.09.2009 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області проведена державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайгар ОПТ». ідентифікаційний код 36635547. Наступний запис - Запис 2 проведено 10.08.2010 року.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо того, що встановлення відповідачем за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість порушення позивачем певних норм податкового законодавства на підставі, в тому числі даних системи співставлення в розрізі контрагентів, листа та довідки щодо перевірки контрагента позивача. - не відповідає законодавчо визначеній вимозі,щодо проведення контролюючим органом камеральної перевірки виключно на
підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків, а також критеріям визначення «арифметичної» та/або «методологічної» помилки, які може бути встановлено при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки.
Пунктом 1 статті 11 ЗУ № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами. їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до абз. 2 пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-Ш. камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Згідно з п. 1.7 ст. 1 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек. інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної
дієздатності:
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі:
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами). не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до п.п. 1. 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Судом першої інстанції при вирішенні питання зроблено висновок, що з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. - доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції з огляду на те, що у матеріалах справи вказаних нормативних актів не вбачається.
Також з матеріалів справи колегія суддів не вбачає інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Сайгар ОПТ».
Враховуючи надані ТОВ «Катран» докази здійснення господарських операцій з ТОВ «Сайгар ОПТ», колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що позивачем підтверджено реальне здійснення господарської операції за участю зазначеного контрагента, та діяльність ТОВ «Катран» направлена на реальне настання економічних наслідків.
Зважаючи на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «Катран» правомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Сайгар ОПТ».
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран»до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлений 11 березня 2013 року
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.