27 березня 2013 року Справа № 9104/149939/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Носа С.П., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.09.2011 року по справі № 2а-3722/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 21.07.2011 року звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо застосування під час перерахунку його пенсії у 2009 році показника середнього заробітку за 2007 рік та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.04.2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік.
Позовні вимоги обґрунтовував нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.09.2011 року позов задоволено. Визнано дії відповідача щодо перерахунку пенсії за віком позивача протиправними. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за віком починаючи з 01.04.2009 рік із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2008 рік та виплатити різницю з недоотриманої пенсії за період з 01.04.2009 року по час проведення перерахунку.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що перерахунок пенсії позивача здійснений у відповідності до норм чинного законодавства.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи спір по суті заявлених вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені в межах строку звернення до суду та підлягають задоволенню.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом оскарження в даній справі є рішення відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії відповідно до поданої ним заяви від 13.04.2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права з моменту отримання перерахованої йому пенсії.
До суду позивач звернувся лише 21.07.2011 року, тобто після спливу річного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені позивачем обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду не дають підстав для висновку про те, що він пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, встановивши, що позовна заява подана до суду після спливу річного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та без викладу обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, суд першої інстанції повинен був залишити вказаний позов без розгляду, а не розглядати його по суті заявлених вимог.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувану постанову необхідно скасувати, а зазначений вище адміністративний позов залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254, 256 КАС України,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.09.2011 року по справі № 2а-3722/11 - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК
СУДДІ С.П. НОС
Р.Б. ХОБОР