27 березня 2013 року Справа № 23320/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 28.11.2006 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій щодо невиконання рішення суду та зобов'язання виконати рішення суду,
У жовтні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та просили визнати неправомірними дії відповідача щодо невиконання рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.06.2005 року та 14.07.2005 року та зобов'язати його виконати це рішення суду.
Постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 28.11.2006 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання рішень Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.06.2005 року та 14.07.2005 року та зобов'язано відповідача виконати їх.
Постанову суду першої інстанції оскаржив департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який в апеляційній скарзі ставить питання про її скасування та закриття провадження в справі.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, при цьому не взяв до уваги, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуються дії Державної виконавчої служби при виконанні рішення суду в цивільній справі. Суд також неповно встановив обставини справи, порушив норми матеріального права, не взявши до уваги, що органам Державної виконавчої служби не дано повноважень на виконання рішень про стягнення коштів з Державного бюджету України. Державною виконавчою службою було винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, які не були оскаржені стягувачами.
Вислухавши суддю-доповідача, представника департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково з таких підстав.
В справі встановлено, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 2.03.2004 року з відділу Державної виконавчої служби Ворошиловградського районного управління юстиції м. Донецька на користь кожного з позивачів було стягнуто по 850 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої при виконанні рішення суду про стягнення боргу за регресними позовами позивачів як колишніх шахтарів.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.06.2005 року змінено спосіб виконання рішення суду та стягнуто присуджені виплати на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 850 грн. кожному з держави в особі Державного казначейства України.
Аналогічну ухвалу в порядку зміни способу виконання рішення прийнято тим же судом від 14.07.2005 року відносно ОСОБА_6
На підставі зазначених ухвал судом першої інстанції 22.07.2005 року, а відносно ОСОБА_6 - 1.08.2005 року, було видано виконавчі листи, які серпні 2005 року були направлені для виконання департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, отримання яких останній не заперечує.
З доводів позивачів видно, що відповідач проявив протиправну бездіяльність при виконанні виконавчих листів, не давав відповіді на їх неодноразові звернення, в зв'язку з чим вони звернулися з даним позовом до суду.
Оскільки предметом оскарження є протиправна бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні рішень суду, ухвалених за нормами ЦПК України до 1.09.2005 року, коли набрав законної сили КАС України, дана справа підлягає розгляду за нормами адміністративного судочинства.
З матеріалів справи видно, що, отримавши виконавчі листи, посадові особи відповідача прийняли 15.09.2006 року постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень по них з підстав п. 7 ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» - наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження. Такими обставинами відповідач вважає те, що органам Державної виконавчої служби не дано повноважень на виконання рішень про стягнення коштів з Державного бюджету України.
Наявність цих не скасованих постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження виключає можливість визнання неправомірними дій та бездіяльності державного виконавця при виконанні виконавчих листів про стягнення грошових сум на користь позивачів.
Кожний з позивачів вправі витребувати у відповідача копії постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження і при наявності для цього підстав оскаржити їх до суду в порядку адміністративного судочинства. Такі постанови в судовому порядку будуть перевірені з позиції їх відповідності вимогам чинного законодавства та одночасно вирішаться позовні вимоги щодо протиправності дій та бездіяльності відповідача як органу Державної виконавчої служби.
Суд першої уваги на ці обставини не звернув та прийняв оскаржувану постанову без жодного мотивування прийнятого рішення та перевірки всіх фактичних обставин справи.
З огляду на викладене, постанова суду про задоволення позову підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові з наведених підстав.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 28.11.2006 року в справі № 2а-84/06 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачам в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : М.П. Кушнерик
Д.М. Старунський