06 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Лелюку О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2006 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії, -
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії. У позові посилався на те, що відповідач безпідставно і незаконно не перераховував розмір встановленої йому пенсії, виплачував її в меншому, ніж у передбаченому чинним законодавством України розмірі, чим порушував його законні права, просив покласти на відповідача зобов'язання перерахувати розмір пенсії і виплачувати її з урахуванням усіх сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування державного службовця відповідної посади на момент виникнення права на перерахунок пенсії. У ці суми, на його думку, мають бути включені винагорода за вислугу років та надбавка за особливі умови праці.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2006 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював в Державній податковій адміністрації України на посаді державного податкового інспектора, вийшов на пенсію у січні 2002 року і йому як державному службовцю згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» була призначена пенсія.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суди виходили з того, що при нарахуванні та виплаті йому пенсії відповідачем були враховані всі суми, з яких на момент його виходу на пенсію складалась заробітна плата державного службовця передбачена статтею 33 Закону України «Про державну службу».
Але всупереч вимогам частини 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України суди не навели доказів, якими спростовуються позовні вимоги позивача щодо неправомірних дій відповідача, неповно з'ясували обставини у справі.
Судами не досліджені доводи позивача про те, що при перерахунку пенсії відповідачем не були враховані всі складові заробітної плати працюючого державного службовця на які перераховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зазначені у довідках Державної податкової адміністрації України, наданих ним відповідачу для перерахунку пенсії, відповідна оцінка цим доводам судами не надавалась.
Судами не досліджувалось коли саме, у яких розмірах та з яких підстав проводився перерахунок призначеної позивачу пенсії, тобто не встановлені фактичні обставини у справі, а тому не встановлено чи правомірними є вимоги позивача або заперечення відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .
Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2006 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка