30 січня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Лелюку О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2004 року у справі за його позовом до УМВС України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії, -
У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УМВС України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він працював в органах внутрішніх справ до 21 грудня 1995 року. Після звільнення йому призначена пенсія в розмірі 438 грн. 08 коп. Зазначав, що цей розмір пенсії не відповідає вимогам законів України та просив зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та виплачувати її в розмірі 978 грн. 81 коп., провести оплату витрат на оздоровлення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2004 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2004 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно послались на частину 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», відповідно до якої пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» зазначеним особам пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається за вибором тих, хто звернувся за пенсією: за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.
Щомісячна надбавка, передбачена Указом Президента України №771/2001 від 31.08.2001 року «Про внесення змін до Указу Президента України №926 від 04.10.1996 року» відноситься до додаткових видів грошового забезпечення і враховується при перерахунку пенсії тим особам, які отримували її під час проходження служби.
Оскільки позивач був звільнений зі служби у грудні 1995 року і це грошове забезпечення під час проходження служби не отримував, дія зазначеного Указу Президента України на нього не розповсюджується.
За таких обставин суди обґрунтовано відмовили позивачу в задоволенні позову про перерахунок пенсії.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині компенсації витрат на санітарно-курортне оздоровлення, суди обґрунтовано виходили з того, що позивач із сім'єю проходив санітарно-курортне оздоровлення не в санаторії МВС України або центральних органів виконавчої влади, а відпочивав на базі відпочинку ВАТ «Дніпрометиз».
Відповідно до пункту 5 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» ветерани органів внутрішніх справ мають переважне право на забезпечення санітарно-курортним лікуванням в санаторіях МВС України з оплатою 25% вартості путівки і 50% - членам їх сімей.
За таких обставин судові рішення є обґрунтованими і підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2004 року у справі за його позовом до УМВС України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка