28 травня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.І.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Лелюку О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Львівської області від 04 травня 2006 року у справі за його скаргою на неправомірні дії посадових осіб УМВС України на Львівській залізниці, -
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб УМВС України на Львівській залізниці. У скарзі зазначав, що наказом УМВС України на Львівській залізниці від 31.12.2004 року звільнений з посади міліціонера-водія УМВС України на Львівській залізниці за пунктом «ж» статті 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, однак з часу звільнення розрахунку з ним по грошовому забезпеченню і соціальним виплатам не проведено. Лише в березні 2005 року йому виплачено одноразову допомогу та компенсацію за речове майно. Боргу з інших видів грошового забезпечення йому не виплачено. Просив виплатити йому: грошове забезпечення за період з 2000 року по 2004 рік у сумі 2611 грн. 97 коп.; надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань до 50% окладів грошового забезпечення з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року; премію в розмірі 33,3 % з 01 січня 2000 року по 31.12.2004 року; щомісячну надбавку за безперервну службу в органах внутрішніх справ в розмірі 30% грошового забезпечення з 01.05.2003 року по 31.12.2004 року; компенсацію за продовольчий пайок з січня 2000 року по 31.12.2004 року в сумі 3213 грн. 76 коп.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 14 жовтня 2005 року скаргу задоволено. Стягнуто з УМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 5825,73 грн. Визнано незаконним пункт 1 наказів УМВС України на Львівській залізниці №№392,393 від 30.12.2003 року, №83 від 16.03.2004 року та незаконною бездіяльність посадових осіб УМВС України на Львівській залізниці щодо непідготовки наказів про встановлення ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби, за безперервну службу та преміювання під час проходження служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог чинного законодавства. Зобов'язано службових осіб УМВС України на Львівській залізниці видати наказ про встановлення ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо-важливих завдань в розмірі 50% окладу грошового забезпечення з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року; преміювання за цей період та надбавку за безперервну службу в розмірі 30% грошового утримання з 01 травня 2003 року на день звільнення 31 грудня 2004 року.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 04 травня 2006 року скасовано постанову Франківського районного суду м. Львова від 14 жовтня 2005 року та ухвалено нову, якою відмовлено в задоволенні скарги про визнання незаконним пункту 1 наказів УМВС України на Львівській залізниці №№392,393 від 30.12.2003 року, №83 від 16.03.2004 року та незаконною бездіяльність посадових осіб УМВС України на Львівській залізниці щодо непідготовки наказів про встановлення ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби, за безперервну службу та преміювання під час проходження служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог чинного законодавства та в частині покладення на службових осіб УМВС України на Львівській залізниці обов'язку видати наказ про встановлення ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо-важливих завдань в розмірі 50% окладу грошового забезпечення з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року; преміювання за цей період та надбавку за безперервну службу в розмірі 30% грошового утримання з 01 травня 2003 року на день звільнення 31 грудня 2004 року. В решті постанову суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції щодо правильного застосування норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, дав правильну оцінку правовим обставинам у справі і законно частково скасував постанову суду першої інстанції.
Судом вірно зазначено, що відповідно до пунктів 59, 60 Методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних знань рядового і начальницького складу, затверджених наказом МВС України №501 від 30 червня 2005 року, керівники органів внутрішніх справ проводять у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, мають право встановлювати і виплачувати особам рядового і начальницького складу надбавки і доплати та преміювання.
Відповідно до пункту 3 Указу Президента України №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, керівникам органів внутрішніх справ надано право, а не встановлено обов'язок, у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати доплати та надбавки.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував постанову суду першої інстанції з підстав допущення ним порушення норм матеріального права, та постановив своє законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Львівської області від 04 травня 2006 року у справі за його скаргою на неправомірні дії посадових осіб УМВС України на Львівській залізниці - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. І.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. І.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.