копія
07 травня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Смоковича М.І.,
суддів Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Сороки М.О., Штульмана І.В.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова про стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 грудня 2003 року,
У червні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного м. Харкова зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Ухвалою Фрунзенського районного м. Харкова від 22 липня 2002 року скаргу ОСОБА_1 направлено для розгляду до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 20 грудня 2002 року зазначену ухвалу судді скасував та повернув справу до суду першої інстанції для уточнення вимог скарги.
Ухвалою судді Фрунзенського районного м. Харкова від 17 січня 2003 року подану ОСОБА_1 заяву про уточнення вимог залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. У зв'язку з тим, що недоліки з оформлення заяви останньою не були усунені, ухвалою судді цього ж суду від 20 лютого 2003 року заяву визнано неподаною та повернуто скаржниці.
Вказана ухвала судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2003 року скасована ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2003 року.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 липня 2003 року заяву ОСОБА_1 від 27 червня 2002 року повторно залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви, а саме, для уточнення вимог.
На виконання ухвали ОСОБА_1 подала до суду заяву про стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків, завданих їй діями посадових осіб Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Ухвалою судді Фрунзенського районного м. Харкова від 18 серпня 2003 року зазначену заяву та заяву ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди повернуто заявниці.
Перша заява повернута у звязку з непідсудністю даної справи районному суду, а друга - у звязку з тим, що ОСОБА_1 не усунула недоліки з оформлення заяви у встановлений суддею строк.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 03 грудня 2003 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено. Ухвалу Фрунзенського районного м. Харкова від 18 серпня 2003 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 в прийомі заяви про стягнення з Орджонікідзевського районного суду м. Харкова моральної шкоди та матеріальних збитків.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, вважаючи, що рішення апеляційним судом прийнято з порушенням вимог процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для нового розгляду до апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Суддя апеляційного суду, відмовляючи ОСОБА_1 у прийомі заяви про стягнення з Орджонікідзевського районного суду м. Харкова моральної шкоди та матеріальних збитків, виходив з того, що суддя, як особа, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем, або іншою особою, яка бере участь у цивільній справі та що для усунення недоліків і помилок при здійсненні правосуддя законом передбачено інший механізм.
А отже, скарга не підлягає розгляду в суді.
Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, оскільки він відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.
Згідно з статтями 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Заява Анурьєвої не підлягає розгляду в суді, оскільки дії чи бездіяльність судді, які були предметом оскарження, в даному випадку пов'язані з розглядом конкретних справ і належать до сфери процесуальної, а не управлінської діяльності, що визначено статтями 248-1, 248-2 Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи касаційної скарги правильність висновку апеляційного суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки апеляційним судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 грудня 2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова про стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар С.Л. Семяніста