копія
01 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Смоковича М.І.
суддів Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Панченка О.І.
Чумаченко Т.А.
секретар судового засідання Мартинко Н.М.,
за участі: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_1та ОСОБА_3 до виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області (далі - Луцький міськвиконком), Товариства з обмеженою відповідальністю “Сніжинка» (далі - ТОВ “Сніжинка») про скасування рішення міськради за касаційною скаргою помічника прокурора м. Луцька Ризванюк О.М. на постанову Луцького міськрайонного суду від 11 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 19 вересня 2006 року,
У квітні 2006 року прокурор м. Луцька в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Луцького міськвиконкому про визнання незаконним та скасування рішення виконкому від 03 липня 2003 року № 261 “Про надання ТОВ “Сніжинка» дозволу на проведення реконструкції з розширенням приміщення кафе “Сніжинка» по проспекту Волі, 8-а та влаштування літнього майданчику для роздрібної торгівлі».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення, яким надано відповідачу дозвіл на проведення реконструкції з розширенням нежитлового приміщення кафе “Сніжинка» на проспекту Волі, 8-а у м. Луцьку, та влаштування літнього майданчику для роздрібної торгівлі, прийняте з порушенням вимог частини третьої статті 42, статті 152 Земельного кодексу України та не враховані інтереси і вимоги власників або користувачів земельних ділянок, будівель, що оточують місце будівництва, чим порушено вимоги пункту 6 статті 5 Закону України “Про основи містобудування».
Просив оскаржуване рішення визнати незаконним та скасувати його.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 11 липня 2006 року у задоволенні позову прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 19 вересня 2006 року апеляційну скаргу прокурора м. Луцька залишено без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 11 липня 2006 року - без зміни.
У касаційній скарзі помічник прокурора м. Луцька вказує на те, що рішення судами попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Луцьким міськвиконкомом прийняте у відповідності з чинним законодавством і є таким, що не порушує права та законні інтереси позивачів.
З цим погодився й апеляційний суд.
Колегія суддів вважає, що такий висновок є поспішним, оскільки він ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах справи.
Судами встановлено, що кафе “Сніжинка», яке діяло як заклад громадського харчування з моменту введення в експлуатацію житлового будинку по проспекту Волі, 8-а у м. Луцьку, після реорганізації у ТОВ “Сніжинка» у квітні 2002 року звернулося до Луцької міської ради за дозволом на розробку проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду.
Після отримання необхідних дозволів на підставі рішення Луцької міської ради від 22 листопада 2002 року № 3/7-15 було укладено договір оренди від 05 березня 2003 року на земельну ділянку загальною площею 238 кв. м, який зареєстрований Луцьким міським управлінням земельних ресурсів.
Рішенням Луцького міськвиконкому від 25 липня 2002 року № 285 відповідачу ТОВ “Сніжинка» було дозволено розробити проект реконструкції з розширенням нежитлового приміщення кафе “Сніжинка» по проспекту Волі, 8-а та влаштуванням літнього майданчика для роздрібної торгівлі і зобов'язано ТОВ “Сніжинка» вчинити ряд дій для отримання в установленому порядку дозволу на будівництво.
На виконання рішення Луцького міськвиконкому ТОВ “Сніжинка» отримало вихідні дані на проектування реконструкції, виготовило проект та погодило його у встановленому порядку, після чого звернулося у виконком із заявою про отримання дозволу на будівництво.
Згідно з пунктом 7 статті 5 України “Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинно бути забезпечено, зокрема, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Між тим, суди при вирішенні спору не з'ясували обставини щодо того, чи будуть враховані інтереси мешканців будинку по вул. Волі, 8 а у м. Луцьку при проведені реконструкції об'єкту, чи не вплине функціонування відповідного закладу на погіршення умов проживання мешканців будинку, а також яким чином можливі негативні фактори у зв'язку з цим їм будуть компенсовані.
Відповідач відповідні докази не надав. Ті обставини, що комплексна державна експертиза по робочому проекту рекомендувала затвердити його саме у проектних показниках не є таким та безспірним доказом, оскільки вона визначає лише технічні параметри можливості проведення реконструкції.
Також судами не перевірено обґрунтованість прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення з урахуванням того, що останній мав дотриматись вимог частини другої статті 42 Земельного кодексу України, згідно з якою порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території, визначаються співвласниками.
У матеріалах справи відсутні дані про те, що порядок користування земельною ділянкою, яка перебувала в користуванні мешканців (у власності власників) будинку, встановлювався відповідно до вимог закону.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Суди попередніх інстанцій не виконали вимоги процесуального закону і постановили незаконні судові рішення, які підлягають скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, більш повно встановити обставини справи, та в залежності від встановленого вирішити спір.
Крім того, суду слід перевірити відповідність прийнятого міськвиконкомом рішення вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також статус ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по відношенню до жилих приміщень у будинку по проспекту Волі, 8-а у м. Луцьку і чи не існує спору про користування земельною ділянкою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу помічника прокурора м. Луцька Ризванюк Ольги Миколаївни залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Луцького міськрайонного суду від 11 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 19 вересня 2006 року у справі за позовом прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_1та ОСОБА_3 до виконавчого комітету Луцької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Сніжинка» про скасування рішення міськради - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Мартинко Н.М.