21.03.2013 р. Справа № 5023/5474/12
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Шевель О.В., судді Лакізи В.В.
при секретарі Ісаєвій А.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - Родіонова Т.К. - наказ від 12.01.2009р. №1-ОК; Хроль Г.Я. - за довіреністю від 01.11.2012р.;
від відповідача - Танчак Н.В. - за довіреністю від 10.05.2012р. №38-2072/470;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробниче підприємство «Корд», м. Харків (вх. № 693Х/2)
на рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2013р.
у справі № 5023/5474/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробниче підприємство «Корд»
до відповідача: Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м.Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.2013р. (суддя Шарко Л.В.) відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Навчально-виробниче підприємство «Корд» до КП «Харківські теплові мережі» про зобов'язання відповідача припинити нарахування заборгованості з 01.01.2012р., посилаючись на договір від 01.03.2002р. №9668 про постачання теплової енергії, та зобов'язання відповідача вчинити дії, направлені на укладення нового договору про постачання теплової енергії. Рішення суду з посиланням на ст.ст.11,15,16,509, 525, 629 ЦК України, 173 ГК України мотивовано тим, що позивачем не доведено припинення або розірвання договору постачання теплової енергії від 01.03.2002р. №9668. Також, у рішенні зазначено, що посилання ТОВ «НВП «Корд» на лист від 30.11.2011р., як на підставу для задоволення позову, у якому він повідомив відповідача про бажання розірвати договір є необґрунтованим, оскільки, на думку суду, розірвання та припинення дії договору є різними юридичними діями та відповідно породжують різні правові наслідки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробниче підприємство «Корд» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2013р. у справі №5023/5474/12, як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства в мотивувальній частині рішення лише зазначив, що припинення та розірвання договору - це різні поняття, однак не вказав норм чинного законодавства, на яких базується дане твердження. Крім того, апелянт вважає, що його дії, а саме: звернення до суду з позовом про розірвання договору та звернення до відповідача з відповідним листом, фактично свідчать про відсутність наміру пролонгувати договір постачання теплової енергії.
Відзивом від 14.03.2013р. КП "Харківські теплові мережі" (відповідач у справі) заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, та зазначає, що відповідач не звертався до нього з письмовою заявою про припинення договору від 01.03.2002р. за місяць до закінчення сторуку його дії, як це передбачено п.10.4 даного договору, а отже він пролонгований на 2012 та 2013роки. Крім того, вказує на те, що ним листом від 27.12.2011р. надана відповідь ТОВ «НВП «Корд» , у якій зазначено, що відповідач не надає згоди на розірвання договору, а отже, договір є чинним.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 11.02.2013р. у справі №5023/5474/12 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2013р. у справі №5023/5474/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2013р. у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шевель О.В.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
01.03.2002р. між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (енергопостачальною організацією) та ТОВ «НВП «Корд» (споживачем) укладений договір про постачання теплової енергії №9668, згідно з п.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
У п.10.1 даного договору зазначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002р.
Згідно із п.10.3 вказаного договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної оплати на умовах договору за фактично спожиту теплову енергію.
Пунктом 10.4 договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (т.І,а.с.11-13).
30.11.2011р. ТОВ «НВП «Корд» звернулось до КП «Харківські теплові мережі» з листом №30/11-11, у якому зазначає, що згідно із п.10.2 договору цей договір припиняє свою дію у разі взаємної згоди сторін та з посиланням на ст.188 ГК України просить розірвати договір про постачання теплової енергії (т.І, а.с.20).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. у задоволенні позову ТОВ «НВП «Корд» до КП «Харківські теплові мережі» про припинення договірних зобов'язань за договором від 01.03.2002р. №9668 та зобов'язання відповідача припинити постачання теплової енергії відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не надано доказів припинення договору та йому постачається теплова енергія (т.І,а.с.23-26).
Листом від 27.12.2011р. №36/ТД-7954 КП «Харківські теплові мережі» повідомило ТОВ «НВП «Корд», що рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. у справі №5023/8156/11 відмовлено позивачу у задоволенні позову про розірвання договору поставки теплової енергії від 01.03.2002р №9668, а отже договір вважається діючим (т.І,а.с.21).
27.08.2012р. позивач надав відповідь КП «Харківські теплові мережі» на лист від 27.12.2011р., у якому зазначив, що на підставі п.8.1 та п.10.4 договору від 01.03.2002р. №9668, останній вважається розірваним з 01.01.2012р., про що було повідомлено листом від 30.11.2011р. №30/11-11. У зв'язку з цим позивач просив провести перерахунок спожитої теплової енергії та вказав, що готовий укласти новий договір на підставі чинного законодавства (т.І. а.с.19).
13.09.2012р. КП «Харківські теплові мережі» надало відповідь на вищевказаний лист, у якому зазначило, що рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. ТОВ «НВП «Корд» відмовлено у задоволенні позову про розірвання договору від 01.03.2011р. №9668, а отже договір є діючим та відсутні підстави для здійснення перерахунку (т.І, а.с.65).
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.2013р. у справі № 5023/5474/12 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача припинити нарахування заборгованості з 01.01.2012р., посилаючись на договір від 01.03.2002р. №9668, та зобов'язання відповідача вчинити дії, направлені на укладення нового договору про постачання теплової енергії.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснює постачання теплової енергії позивачу - ТОВ «НВП «Корд» на підставі договору про постачання теплової енергії від 01.03.2002р. №9668, а отже КП «Харківські теплові мережі» правомірно здійснює нарахування позивачу плати за поставлену теплову енергію.
Доводи апелянта щодо припинення дії договору про постачання теплової енергії №9668 з підстав надіслання ним листа від 30.11.2011р. до КП «Харківські теплові мережі» з проханням розірвати договір від 01.03.2002р. №9668 відхиляються Харківським апеляційним господарським судом з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 598ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із частиною 1 статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
За приписами частини 1 статті 206ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З листа від 30.11.2011р. №30/11-11 вбачається, що ТОВ «НВП «Корд» звернулось до відповідача з проханням розірвати договір про постачання теплової енергії (т.І,а.с.20).
З матеріалів справи вбачається, що на вказаний лист КП «Харківські теплові мережі» надало відповідь, в якій відсутня згода на розірвання договору про постачання теплової енергії.
В розділі 10 договору про постачання теплової енергії від 01.03.2002р. сторони домовились щодо терміну дії договору та визначили, що договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на якій він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної оплати на умовах договору за фактично спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.
З листів, наданих ТОВ «Навчально-виробниче підприємство «Корд» вбачається, що він звертався до позивача з вимогою розірвати договір в порядку статті 188 ГК України, а не з заявою про припинення дії договору у зв'язку з його закінченням та відсутністю бажання його пролонгації, як це передбачено умовами договору від 01.03.2002р. №9668, що за своїм змістом є відмінними юридичними діями, які відповідно тягнуть різні юридичні наслідки.
Також, в матеріалах справи відсутні докази припинення чи розірвання вказаного договору на підставі рішення суду, а отже позивачем не надано належних доказів припинення зобов'язань за договором від 01.03.2002р. №9668.
Посилання позивача на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. у справі №5023/8156/11 та листи від 30.11.2011р. та від 27.08.2012р. №27/08-12, як на доказ небажання пролонгації договору та, відповідно, підстави для задоволення позовних вимог не є належними доказами, оскільки вони не містять фактів припинення чи розірвання договору про постачання теплової енергії від 01.03.2002р. №9668.
Доказів наявності інших підстав припинення дії договору про постачання теплової енергії від 01.03.2002р. №9668 та, відповідно, задоволення позовних вимог апелянтом не надано.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що в силу статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в силу частини 2 статті 16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.
Обраний позивачем спосіб захисту - зобов'язання відповідача припинити нарахування заборгованості з 01.01.2012р., посилаючись на договір від 01.03.2002р. №9668 про постачання теплової енергії та зобов'язання відповідача вчинити дії направлені на укладення нового договору про постачання теплової енергії, з огляду на приписи статті 20ГК України та статті 16 ЦК України, не відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, через що підстави для його скасування відсутні. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Корд» слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області - без змін.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Корд ».
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Корд» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2013 р. у справі № 5023/5474/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений та підписаний 26.03.2013р.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В.Лакіза
Суддя О.В.Шевель