ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/16826-2012 12.03.13
За позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця"
до Української страхової компанії "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
про відшкодування шкоди 10 644,89 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12 березня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Української страхової компанії "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 644,89 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/16826-2012, слухання справи призначено на 21.12.2012 року.
14.12.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного транспортного (страхового) бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання 21.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судове засідання 21.12.2012 року також не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 11.01.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
26.12.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року справу № 5011-69/16826-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/16826-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 5011-69/16826-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/16826-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року.
Представник відповідача в судове засідання 15.02.2013 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судове засідання 15.02.2013 року також не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 12.03.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
Представник відповідача у судове засідання 12.03.2013 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судове засідання 12.03.2013 року також не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, сторони не скористались своїм процесуальним правом на направлення представників для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
17.08.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (страховик) та Гутор Т.Г. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування № 97/1401/ат/09, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2009 року у м. Львові по вул. Млинівська, 46 сталася ДТП за участю автомобіля марки "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ, та автомобіля марки "Фольксваген", державний номер АТ 4501АН, яким керувала Словака В.В.
ДТП сталася в результаті порушення Словака В.В. правил дорожнього руху України, вину останнього встановлено постановою Верховинського районного суду Івано - Франківської області від 04.12.2009 року у справі № 3-758/2009.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Фольксваген", державний номер АТ 4501АН була застрахована Українською страховою компанією "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2017061 від 05.08.2009 року. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Висновку № 0174/09 від 25.08.2009 року про автотоварознавче дослідження по листу юридичної особи, завданого власнику транспортного засобу "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ, складеного Фізичною особою підприємцем Грінько Павло Олександрович, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 828,13 грн.
Позивач, виходячи із Висновку № 0174/09 від 25.08.2009 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 10 571,89 грн., про що склав страховий акт № 223/к/09 від 25.09.2009 року.
Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 97/1401/ат/09 від 17.08.2009 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 10 571,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3334 від 25.09.2009 року та № 3105 від 10.09.2009 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).
За твердження позивача, 23.09.2012 року Публічне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулось до Верховинського районного суду Івано- Франківської області з позовом до Словака В.В. про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Верховинського районного суду Івано- Франківської області від 29.10.2012 року позов Публічного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" задоволено частково, стягнуто з Словака В.В. 510,00 грн., іншій частині позову - відмовлено.
В основу вищезазначеного рішення покладено факт укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2017061 від 05.08.2009 року між Словаком В.В. та Українською страховою компанією "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", відповідно до умов якого застраховано відповідальність Словака В.В. за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Фольксваген", державний номер АТ 4501АН.
Зважаючи на вищенаведене, приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/2017061 від 05.08.2009 року, позивач, просить суд стягнути з відповідача 10 644,89 грн., з яких 10 061,89 грн. страхового відшкодування, 350,00 грн. витрат, понесених позивачем при визначенні вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ, в результаті його пошкодження при ДТП, 150,00 грн. за послуги врегулювання збитків та 83,00 грн. витрат на отримання довідки ДАІ.
Відповідач у своїх письмових пояснень проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Фольксваген", державний номер АТ 4501АН, яким керувала Словака В.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Вина водія який керував автомобілем "Фольксваген", державний номер АТ 4501АН, встановлена у судовому порядку згідно з постановою Верховинського районного суду Івано - Франківської області від 04.12.2009 року у справі № 3-758/2009.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Фольксваген", державний номер АТ 4501АН була застрахована відповідачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2017061 від 05.08.2009 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн., строк дії полісу з 05.08.2009 року до 04.08.2010 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/2017061) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2017061 від 05.08.2009 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 97/1401/ат/09 від 17.08.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Суд відхиляє клопотання відповідача про застосування строків позовної давності щодо вимог позивача, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У відповідності до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до частини 6 статті 261 Цивільного кодексу України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Як встановлено судом, позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 10 571,89 грн. платіжними дорученнями № 3334 від 25.09.2009 року та № 3105 від 10.09.2009 року.
Відповідно до частин 2,3 статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Виходячи з системного аналізу змісту статей 993,1191,1194 Цивільного кодексу України, Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (страховик), у якого Словака В.В. застрахував свою цивільну відповідальність, є одним із кількох боржників, пред'явлення позову до кожного з яких є правом вибору позивача (страховика), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Судом встановлено, що 23.09.2012 року, тобто в межах строку позовної давності, Публічне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулось до Верховинського районного суду Івано- Франківської області з позовом до Словака В.В. про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Рішенням Верховинського районного суду Івано- Франківської області від 29.10.2012 року позов Публічного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" задоволено частково, стягнуто з Словака В.В. 510,00 грн., іншій частині позову - відмовлено.
За таких обставин, у зв'язку з пред'явленням позову до Словака В.В. перебіг позовної давності було перервано, а після такого переривання (з 30.10.2012 року) перебіг позовної давності розпочався заново.
Даної правової позиції притримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 20.12.2011 року у справі № 18/5009/4120/11.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2017061 від 05.08.2009 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 10 061,89 грн.
Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер ВС 6923 АІ, в результаті його пошкодження при ДТП, 150,00 грн. за послуги врегулювання збитків та 83,00 грн. витрат на отримання довідки ДАІ, то суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Нормою статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено право на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, отримання довідок ДАІ та витрат за послуги врегулювання збитків.
Крім того, згідно пункту 22.2 статі 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується, виключно шкода, заподіяна майну.
У даному випадку, позивач просить стягнути з відповідача витрати, які не є шкодою, заподіяною майну в розумінні статті 22 вищенаведеного Закону.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Української страхової компанії "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ 24175269) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (79000, м. Львів, вул. Саксаганського, буд. 5, код ЄДРПОУ 13809430) 10 061 (десять тисяч шістдесят одну) грн. 89 коп. страхового відшкодування, 1 521 (одну тисячу п'ятсот двадцять одну) грн. 35 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного
тексту рішення 18.03.2013 року
Суддя С.В. Стасюк