Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
Іменем України
"26" лютого 2013 р. Справа № 15/5026/1569/2012/12/136-12/5
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс"
про стягнення 45141,72 грн.
за участю представників:
прокуратури:Булига Ю.С. - посв. від 02.10.2012р. № 007181
позивача :не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 45141,72 грн. шкоди завданої державі порушенням останнім природоохоронного законодавства внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності спеціального дозволу.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем положень ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", яке полягало у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, що призвело до заподіяння шкоди державі в розмірі заявленої до стягнення суми.
Під час розгляду справи від позивача надійшло клопотання, яким позивач повідомив про те, що у зв'язку з тим, що у відповідача був наявний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме на котел марки КТС 100, то Державною екологічною інспекцією у Черкаській області був здійснений перерахунок розміру шкоди, завданої відповідачем внаслідок незаконного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, згідно якого розмір шкоди складає 26066,12 грн.
Прокурор, присутній в судовому засіданні, повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просить суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю уповноваженого представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні.
Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Таким чином, представник відповідача Бурков В.С., який на час розгляду даної справи бере участь в судовому засіданні під час розгляду іншої справи господарським судом Дніпропетровської області, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.
Крім того, від відповідача надійшов відзив та пояснення на позовну заяву, згідно яких останній проти позовних вимог заперечив з підстав того, що здійснення викидів в атмосферне повітря здійснювалось ним на підставі чинного дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади власнику стаціонарних джерел викидів - Товариству з обмеженою відповідальністю "Велді" на об'єкт "М'ясокомбінат, смт Єрки, вул. Толстого, 25, Черкаська обл.", у якого відповідач згідно договору суборенди від 10.06.2011р., укладеного між ними, орендує частину адмінбудівлі та приміщень зазначеного М'ясокомбінату за вказаною адресою. А з огляду на приписи ч. 4 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", відповідно до якої у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документу дозвільного характеру на їх використання, відповідач вважає, що дія зазначеного дозволу поширюється і на діяльність відповідача.
Також відповідач зазначає, що оскільки положеннями п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" від 10.12.2008р. № 639, встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу, то нарахування позивачем збитків за період з 01.07.2011р. по 22.02.2012р. є безпідставним, позаяк правопорушення було виявлено лише 22.02.2012р.
Враховуючи, що неявка позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс", за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.02.2012р.
За результатами перевірки встановлено, що ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" займається переробкою продукції тваринного походження (Мясокомбінат). Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є наступні цехи (дільниці, обладнання): перед забійне утримання худоби; фреоновий компресорний холодильник (фреон марки 22) 404; котельня (водогрійний котел марки КТС-100 на вугіллі); пост зварювання (зварювальний трансформатор) 7 кВТ; механічна майстерня (станок токарно-гвинторізний марки 1Кв2; станок заточувальний з алмазним колом (O 200 мм); дезінфекція цеху та обладнання (хлорне вапно та льон); дизбар'єр (хлорне вапно та NaOH); склад зберігання вугілля (огороджений з трьох сторін та з дахом) та розвантаження.
Перевіркою також встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (з 01.07.2011р.). Питання постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря не вирішене, що є порушенням ст. 31 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Контроль за обсягом і складом параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не проводиться. Первино-облікова документація по формі ПОД-2 - не заведена та не ведеться, що є порушенням ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Окрім цього, актом перевірки встановлено, що цілісний майновий комплекс S = 12512 м?, що розташований в смт. Єрки , вул. Л. Толстого, 25, знаходиться в строковому платному користуванні відповідача згідно договору оренди від 01.07.2011р., термін дії якого складає 2 роки.
Перевірка здійснювалась у присутності виконавчого директора та головного інженера ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс".
Зазначений акт перевірки з боку відповідача підписаний виконавчим директором та головним інженером ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" - Генсом В.П. та Романюком О.А. відповідно, за участю та в присутності яких здійснювалась дана перевірка, без зауважень та заперечень.
Примірник вказаного акту перевірки отриманий виконавчим директором ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" Генсом В.П., про свідчить його підпис на даному акті в графі - "Акт отримав".
Факт відсутності у відповідача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підтверджується повідомленням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 24.05.2012р. № 2790/06.
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 23.02.2012р. № 002414 виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" - Генса В.П., на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 22.02.2012р. № 003116, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Згідно довідки від 29.02.2012р. № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" наданої Державній екологічній інспекції у Черкаській області було встановлено тип, марка обладнання, часи роботи технологічного обладнання, дільниць та цехів, від яких здійснювались викиди забруднюючих речовин, а також кількість використаної сировини з 01.07.2011р. та з 01.01.2012р.
Згідно розрахунку збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферу, здійсненого відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" від 10.12.2008р. № 639 (далі - Методика), на підставі акта планової перевірки від 22.02.2012р. та довідки ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" від 29.02.2012р., відповідачем за період з 01.07.2011р. по 22.02.2012р. заподіяно державі збитків у розмірі 45141,72 грн.
Зазначений розрахунок виконав державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Черкаській області.
Разом з тим, відповідач збитки нанесені навколишньому природному середовищу у розмірі 45141,72 грн. не відшкодував.
Відповідно до пп. г ч. 2 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 454/2011 Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.
Згідно п. 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011р. № 429 основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.
Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції. Виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря. Розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії. (п. п. 6.4, 6.8 та 6.11 зазначеного вище положення).
Згідно п. 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).
Відповідно до п. 2.7.1 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п. 2.8 Методики).
Положеннями ст. 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно ч. 2 ст. 51 цього ж Закону підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 33, ст. 34 названого Закону особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно ч. 4 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" здійснювався на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 19.04.2010р. № 7122255400-5, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області.
Термін дії зазначеного дозволу 5 років, з 19.04.2010р. по 20.04.2015р.
Судом встановлено, що зазначений дозвіл був виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Велді" на об'єкт - М'ясокомбінат, місцезнаходження якого: смт Єрки, вул. Толстого, 25, Черкаська обл.
Відповідач зазначає, що він здійснює свою виробничу діяльність на територій М'ясокомбінату, за адресою: смт Єрки, вул. Толстого, 25, Черкаська обл. на підставі договору суборенди від 10.06.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велді" (далі - ТОВ "Велді") та відповідачем, відповідно до умов п. 1.1 якого ТОВ "Велді" - орендар в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язався передати відповідачу - суборендареві, а суборендар - прийняти в строкове платне суборендне користування: частину адмін. будівлі "А" площею 189 м?, прибудова "а", прибудова "а1", котельня "Б", прибудова "б", вбиральня "б1", майстерня-гараж "В", прибудова "в", прибудова "в2", санбойня "Г", прибудова "г", прибудова "г1", прибудова "г2", прибудова "г3", насосна "Д", насосне "Е", частину будівлі побутового корпусу "І" площею 1179,3 м?, жироловка "Ж", навіс "З", гараж "И", підстанція "К", майстерня-гараж "Л", прибудова "л", ковбасний цех "С", прибудова "с1", прибудова "с2", прибудова "с3", прибудова "с4", склад "Н", склад "О", вбиральня "П", навіс "Р", прибудова "р", будівля холодильника № 1 "Т", будівля холодильника № 2 "Т1", компресорний цех "У", частину м'ясожирового цеху "Ф" площею 1310,3 м?, прибудова "ф1", прибудова "ф2", прибудова "ф3", контрольно-пропускний пункт "Х", контрольно-пропускний цех "Є", будівля передубійного тримання скотини "Ц", лабораторія "Ш", службова будівля "Щ", побутова будівля "Ю", ворота № 1, ворота № 2, тин № 4, тин № 5, тин № 6, ворота № 7, навіс № 8, резервуар № 9, огорожа № 11, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., Катеринопільський р-н, смт Єрки, вул. Толстого, 25, та зобов'язується сплачувати орендареві орендну плату.
Судом досліджений зазначений договір суборенди від 10.06.2011р. та встановлено, що згідно п. 1.2 цього договору майно знаходиться у володінні та користуванні ТОВ "Велді" у відповідності до договору оренди від 09.06.2011р., укладеним між орендарем та Курцевою Ельвірою Іванівною, пунктом 6.2, якого орендареві надано право передавати майно в суборенду.
Дослідивши положення договору оренди від 09.06.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велді" та Курцевою Ельвірою Іванівною, засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи, судом встановлено, що згідно п. 1.1 цього договору оренди Курцева Ельвіра Іванівна зобов'язалась передати, а ТОВ "Велді" зобов'язалось прийняти в строкове платне користування майно, згідно переліку, визначеному в п. 1.1 даного договору, який повністю співпадає з переліком майна, визначеним в п. 1.1 договору суборенди від 10.06.2011р.
Положеннями п. 6.2 договору оренди передбачено право ТОВ "Велді" здавати орендоване майно та обладнання у суборенду.
На виконання договору оренди від 09.06.2011р. Курцева Е.І. передала, а ТОВ "Велді" прийняло майно, визначена в п. 1.1 вказаного договору, про що сторони склали відповідний акт приймання-передачі від 09.06.2011р., який підписаний сторонами та засвідчений печаткою товариства орендаря. Завірена копія зазначеного акту залучена до матеріалів справи.
На виконання договору суборенди від 10.06.2011р. ТОВ "Велді" передало, а ТОВ "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" прийняло майно, визначене п. 1.1 договору суборенди від 10.06.2011р., про що сторони договору склали відповідний акт приймання-передачі, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Відповідно до п. 4.1 договору суборенди від 10.06.2011р. строк суборенди становить 2 роки з моменту прийняття майна за актом приймання-передачі.
Відповідач посилаючись на приписи ч. 4 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", відповідно до якої у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документу дозвільного характеру на їх використання, зазначає, що дія дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 19.04.2010р. № 7122255400-5 поширюється і на діяльність відповідача.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12.11.2012р. АА № 713554 Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010, як 46.23 - оптова торгівля живими тваринами, 10.11 - виробництво м'яса, 10.12 - виробництво м'яса свійської птиці, 10.13 - виробництво м'ясних продуктів, 46.32 - оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, 47.22 - роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.
Враховуючи, що приміщення та обладнання м'ясокомбінату передані відповідачу в суборенду на підставі договору суборенди від 10.06.2011р. та відповідачем збережений вид діяльності і стан цих приміщень та обладнання, то суд дійшов висновку, що в силу приписів ч. 4 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отриманий ТОВ "Велді" поширює свою дію і на господарську діяльність відповідача на вказаному у дозволі об'єкті - м'ясокомбінату, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Катеринопільський р-н, смт Єрки, вул. Толстого, 25.
Разом з тим, судом встановлено, що вказаний дозвіл виданий ТОВ "Велді" на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря такими стаціонарними джерелами, як котли, в той час, як актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" від 22.02.2012р. встановлено, що основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, окрім котельні (водогрійний котел марки КТС-100 на вугіллі), є наступні цехи (дільниці, обладнання): передзабійне утримання худоби; фреоновий компресорний холодильник (фреон марки 22) 404; пост зварювання (зварювальний трансформатор) 7 кВТ; механічна майстерня (станок токарно-гвинторізний марки 1Кв2; станок заточувальний з алмазним колом (O 200 мм); дезінфекція цеху та обладнання (хлорне вапно та льон); дизбар'єр (хлорне вапно та NaOH); склад зберігання вугілля (огороджений з трьох сторін та з дахом) та розвантаження.
Таким чином, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря рештою стаціонарних джерел (окрім котельні), визначених в акті перевірки у відповідача відсутній, що суперечить чинному законодавству, зокрема ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Враховуючи зазначене, позивачем - Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на вимогу суду згідно Методики був здійснений перерахунок розміру, завданих відповідачем збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферу на підставі довідки від 29.02.2012р. № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" наданої Державній екологічній інспекції у Черкаській області, якою встановлено тип, марка обладнання, часи роботи технологічного обладнання, дільниць та цехів, від яких здійснювались викиди забруднюючих речовин, а також кількість використаної сировини з 01.07.2011р. та з 01.01.2012р., без врахування викидів забруднюючих речовин таким стаціонарним джерелом, як котел, на який є дозвіл.
Згідно цього розрахунку сума заподіяної відповідачем шкоди внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу складає 26066,12 грн. Зазначений розрахунок залучений до матеріалів справи.
Розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем здійснений позивачем у відповідності до Методики за формулою 12: З = Мі х 1,1П х Аі х Кт х Кзі, де Мі - маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря нормативно, т; 1,1 П - розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення за одну тонну забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн../т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною.
Згідно п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані держаних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Державною екологічною інспекцією розрахунок маси викиду забруднюючої речовини здійснено відповідно до "Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами" погодженого листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.11.2004р. № 10990/20/1-10.
Отже, здійснений розрахунок відповідає приписам чинного законодавства та обставинам справи.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач не відшкодував шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення ним викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в розмірі 26066,12 грн., в зв'язку з чим останній зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду у вказаному розмірі Доказів сплати зазначеної суми шкоди відповідач суду не надав.
Згідно п. 1.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6 зазначеного вище Роз'яснення).
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського кодексу України, належне виконання вимог природоохоронного законодавства та законодавства про охорону атмосферного повітря в частині здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря переліченими в акті перевірки, окрім котельні (водогрійний котел марки КТС-100 на вугіллі) на підставі відповідного дозволу, а також не довів відсутність вини у такій бездіяльності його працівників, в наслідок чого завдав шкоди навколишньому природному середовищу в розмірі 26066,12 грн.
Таким чином, суд вважає, що вимога прокурора про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності спеціального дозволу підлягає частковому задоволенню в розмірі 26066,12 грн.
В решті заявленої до стягнення з відповідача суми шкоди суд відмовляє з огляду на безпідставність та необґрунтованість вимог у вказаній частині.
Суд також зазначає, що статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Таким чином, шкода, завдана навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу у сумі 26066,12 грн. підлягає стягненню на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівської області і перерахуванню одержувачам коштів у розмірі: 50 відсотків до селищного бюджету смт Єрки, Катеринопільського району Київської області в сумі 13033,06 грн., 20 відсотків до Київського обласного бюджету в сумі 5213,22 грн. та 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 7819,84 грн.
Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, які зводяться до того, що розрахунок збитків здійснений державною екологічною інспекцією у Чернігівській області є безпідставним та суперечить положенням п. 3.11 Методики, відповідно до якого час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу, оскільки здійснений за період з 01.07.2011р. по 22.02.2012р, в той час як правопорушення було виявлене лише 22.02.2012р., то суд зазначає наступне.
Згідно п. 1.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.
З аналізу норм Методики в їх сукупності та наведених норм природоохоронного законодавства вбачається, що в п. 3.11 Методики визначається саме момент початку правопорушення, що виявлений перевіркою. Інакше б взагалі заперечувався встановлений в ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а можливість звернення з вимогами про відшкодування заподіяної шкоди ставиться в залежність від моменту виявлення правопорушення, що є неприпустимим.
В довідці від 29.02.2012р. № 1 відповідач відобразив факт роботи у відповідному періоді обладнання та цехів, які є джерелами викиду забруднюючих речовин.
Подібна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.03.2012р. у справі № 18/2595/11, від 14.05.2012р. у справі № 5019/1493/11, від 11.07.2012р. у справі № 5002-34/5511-2011
Крім того, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди ( п. 1.6 вищезазначеного Роз'яснення).
Вказані заперечення відповідача проти позовних вимог не спростовують протиправність поведінки відповідача, завданої шкоди навколишньому природному середовищу в розмірі 26066,12 грн., причинного зв'язку між ними та наявності в діях відповідача вини.
З огляду на зазначене, заперечення відповідача проти позову в частині завдання шкоди навколишньому природному середовищу в розмірі 26066,12 грн. не приймаються судом до уваги при вирішенні спору, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від слати судового збору.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.
Згідно п 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Леніна, 47, ідентифікаційний код 35324895) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 38030602) 26066 (двадцять шість тисяч шістдесят шість) грн. 12 коп. шкоди та перерахувати одержувачам цих коштів у розмірі: 50 відсотків до місцевого бюджету селища міського типу Єрки Катеринопілького району Київської області в сумі 13033 (тринадцять тисяч тридцять три) грн. 06 коп., 20 відсотків до Київського обласного бюджету в сумі 5213 (п'ять тисяч двісті тринадцять) грн. 22 коп. та 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 7819 (сім тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 84 коп.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробне підприємство "Мітекс" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Леніна, 47, ідентифікаційний код 35324895) в доход Державного бюджету України 929 (дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 38030602) в доход Державного бюджету України 680 (шістсот вісімдесят) грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Дата підписання рішення 25.03.2013р.