номер провадження справи 2/4/13
Запорізької області
19.03.13 Справа № 908/86/13-г
за позовом: Державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області, м. Запоріжжя,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Запорізькій області, м. Запоріжжя,
про стягнення зайво сплачених грошових коштів в сумі 43 238,83 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Болдирєв О.Б. (довіреність № 32 від 26.02.2013 р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Пасько І.О. (довіреність № 08-00-17-17/3 від 02.01.2013р., головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правової роботи Держфінінспекції в Запорізькій області);
Чалова К.О. (довіреність № 08-11-13-18/1433 від 28.02.2013 р., головний державний фінансовий інспектор); Вовк Т.В. (довіреність № 08-00-17-17/10 від 02.01.2013 р., головний державний фінансовий інспектор);
До господарського суду Запорізької області звернулася Державна інспекція з карантину рослин по Запорізькій області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної фінансової інспекції у Запорізькій області про стягнення зайво сплачених грошових коштів в сумі 43238,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевіркою фінансово-господарської діяльності Державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області за 2008, 2009 роки та 9 місяців 2010 року, проведеною контрольно-ревізійним відділом в м.Запоріжжя, зафіксовані факти безпідставного завищення вартості виконаних робіт за договором № 19/07-10 від 30.08.2010р., укладеним з відповідачем. Вказує, що в результаті перевірки встановлено включення до калькуляції вартості робіт хімічного засобу, використання якого актами приймання-передачі виконаних робіт не підтверджено, а також до калькуляції вартості виконаних робіт відповідачем включено видатки, факт здійснення яких документально підтверджено. Внаслідок оплати завищеної вартості робіт позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 43238,83 грн. Просить стягнути з відповідача зайво сплачені грошові кошти в розмірі 43 238,83 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 509, 901, 526, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 10.01.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/4/13 та призначено розгляд справи на 29.01.2013р.
Третя особа у відзиві на позовну заяву підтримала позовні вимоги, заявлені позивачем, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою від 29.01.2013 р. суд відклав розгляд справи на 28.02.2013 р. у зв'язку неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, а також невиконанням ними вимог суду.
В судовому засіданні 28.02.2013р. були присутні представники позивача та третьої особи, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2013р. надав уточнену позовну заяву від 28.02.2013р., в якій позивач відзначив, що підставами позовних вимог є статті 11, 901, 610 Цивільного кодексу України, статті 193, 218 Господарського кодексу України.
Представники третьої особи в судовому засіданні 28.02.2013р. підтримали заявлені позивачем позовні вимоги та надали додаткові пояснення на позовну заяву від 28.02.2013 р., в яких зазначають, що до зустрічної звірки ФОП ОСОБА_1 не було надано накладні, квитанції або чеки, що підтверджують факт придбання спецодягу, засобів індивідуального захисту та паливно-мастильних матеріалів, а також факт їх списання - акти на списання матеріалів, подорожні листи. Крім того, не підтверджені загальновиробничі витрати, які включені до калькуляції вартості виконаних робіт. Відповідно до п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, до складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на управління виробництвом; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу; витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища, інші витрати. ФОП ОСОБА_1 не надано до зустрічної звірки видаткові накидані, акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки, договори на споживання енергоносіїв, договори оренди, платіжні доручення, чеки, квитанції, що підтверджують факт понесення зазначених витрат. Суму завищення вартості виконаних робіт по договору визначено як різницю між витратами, включеними до калькуляції, та фактичними витратами ФОП ОСОБА_1, що підтверджуються первинними та обліковими документами.
Враховуючи те, що строк розгляду справи спливає 10.03.2013 р., а сторони не виконали у повному обсязі вимог суду, суд на підставі клопотання позивача ухвалою від 28.02.2013 р. продовжив строк розгляду справи на 15 днів до 25.03.2013 р. та відклав розгляд справи на 19.03.2013 р.
18.03.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення про те, що 30.08.2010 р. з ФОП ОСОБА_1 був укладений єдиний договір на виконання робіт № 19/07-10. Інших договорів за період 2008-2010 роки з ФОП ОСОБА_1 укладено не було і ніяких інших послуг за цей період нею позивачу не надавалось. Додатком № 1 до договору є програма локалізації та ліквідації вогнищ амброзії полинолистої на території м. Запоріжжя, затвердженої Запорізьким міським головою та погодженої Головною державною інспекцією з карантину рослин України. Додаток № 2 - калькуляція. По причині того, що попередньо, перед укладанням договору калькуляція була розглянута як вартість робіт, вона датується 16.07.2010 р. Після цього калькуляція була включена до договору від 30.08.2010 р. № 19/07-10 як додаток. В актах приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 30.08.2010 р. № 08/1, 08/2, 08/3, 08/4, 08/5 присутня технічна помилка в даті початку та здачі робіт.
В судовому засіданні 19.03.2013р. був присутній лише представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2013р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач не надав відзиву на позов та витребуваних судом документів, не направив в судове засідання 19.03.2013р. уповноваженого представника, причин неявки не повідомив. Про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.01.2013р.
Третя особа своїх представників в судове засідання 19.03.2013р. не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представників відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні 19.03.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, судом встановлено наступне.
В період з 09.11.2010 р. по 20.12.2010 р. Контрольно-ревізійним відділом в м. Запоріжжі та Запорізькому районі проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області (м. Запоріжжя) за 2008, 2009 роки та 9 місяців 2010 року, результати якої оформлені актом від 20.12.2010 р. № 110/0030.
З метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків в ході ревізії проведено зустрічну звірку з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 р. по 01.10.2010 р.
Згідно довідки зустрічної звірки від 10.12.2010 р. № 68 Контрольно-ревізійним відділом в м. Запоріжжі та Запорізькому районі встановлено, що у 2010 році згідно укладеного договору від 30.08.2010 р. № 19/07-10 ФОП ОСОБА_1 (виконавець) брало на себе зобов'язання виконати для Облдержкарантину (замовник) роботи, спрямовані на знищення, позбавлення здатності росту, розвитку чи майбутньому розмноженню регульованих шкідливих організмів на території м. Запоріжжя, а саме: хімічну обробку вогнищ карантинних організмів (бур'яну, амброзії полинолистої) з використанням агрохімікату - гербіциду суцільної дії - Ураган Форте 500 SL. Загалом згідно актів приймання-передачі виконаних робіт ФОП ОСОБА_1 надано, а Державною інспекцією з карантину рослин по Запорізькій області сплачено робіт на загальну суму 81797,28 грн. Хімічною обробкою вогнищ амброзії, що проводилася виключно в межах м.Запоріжжя, охоплено 38 га. Згідно умов укладеного договору та наданої калькуляції вартість хімічної обробки 1 га з урахуванням ПДВ становить 2152,56 грн.
Станом на 01.10.2010 р. Облдержкарантин розрахувався з ФОП ОСОБА_1 за виконані роботи у повному обсязі, заборгованість у розрахунках відсутня.
При співставленні цін, включених до калькуляції вартості робіт, з видатковими накладними на придбання матеріалів та рахунками-фактурами встановлено, що ціна 1 л гербіциду Ураган Форте 500 SL, включена до калькуляції, є на 8,2 грн. вищою у порівнянні з фактичною, що призводить до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 1245,79 грн.
Крім того, в ході зустрічної звірки встановлено, що до калькуляції вартості робіт, що фактично виконувалися ФОП ОСОБА_1, закладено також хімічний засіб «Банвел», використання якого наданими до перевірки актами виконаних робіт не підтверджено, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 3283,20 грн. (з урахуванням ПДВ).
Зустрічною звіркою достовірності включення до калькуляції витрат на оплату праці встановлено, що згідно актів виконаних робіт (наданих послуг) хімічна обробка здійснювалась 2 особами, а сама: гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7, а не 4 працівниками, як закладено у калькуляції, що призвело до завищення витрат на суму 10597,44 грн.
Договори найму працівників у ФОП ОСОБА_1 відсутні.
Також ФОП ОСОБА_1 документально не підтверджено витрати на закупівлю спецодягу, засобів індивідуального захисту та паливно-мастильних матеріалів.
Крім того, встановлено, що право власності на автомобіль, який безпосередньо здійснювалося списання паливно-мастильних матеріалів, а саме УАЗ-452 у ФОП ОСОБА_1 відсутнє. Документи, що підтверджували факт оренди зазначеного автомобіля, відсутні також.
Таким чином, внаслідок включення до калькуляції зайвих витрат, ФОП ОСОБА_1 завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 18522,72 грн.
Крім прямих витрат до калькуляції закладалися також загальновиробничі витрати в обсязі 210,30 грн. на 1 га хімічної обробки, документальне підтвердження яких також відсутнє. Безпідставне включення до калькуляції загальновиробничих витрат призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 9589,68 грн.
Усього сума завищення вартості робіт складає 43238,83 грн.
У зв'язку з виявленими порушеннями Контрольно-ревізійний відділ в м. Запоріжжі та Запорізькому районі направив Державній інспекції з карантину рослин по Запорізькій області лист від 27.12.2010 р. № 001-14/1336 «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни», відповідно до якого вимагав провести претензійно-правову роботу з контрагентом ФОП ОСОБА_1 щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів у сумі 43238,83 грн.
На підставі вказаних обставин Державна інспекція з карантину рослин по Запорізькій області звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зайво сплачених грошових коштів в сумі 43238,83 грн., посилаючись на норми статей 11, 509, 901, 526, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, 30.08.2010р. між Державною інспекцією з карантину рослин по Запорізькій області (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець, відповідач) був укладений договір на виконання робіт № 19/07-10, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника визначені цим договором роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Згідно з п. 1.2 договору виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання наступних робіт (далі «робіт»): здійснення заходів, спрямованих на знищення, позбавлення здатності до росту, розвитку чи майбутньому розмноженню регульованих шкідливих організмів на території м. Запоріжжя в межах Програми локалізації та ліквідації вогнищ амброзії полинолистої на території м. Запоріжжя, затвердженої Запорізьким міським головою та погодженої Головною державною інспекцією з карантину рослин України (далі - Програма): хімічна обробка вогнища карантинних організмів (бур'яну, амброзії полинолистої).
У п. 3.3 договору визначено, що роботи в межах програми здійснюється виконавцем самостійно з використанням своїх агрохімікатів та своєї техніки.
Строк виконання робіт по договору № 19/07-10 від 30.08.2010 р. встановлено у п. 4.1 договору до 01 вересня 2010 р.
Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 договору здавання робіт виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюються актом приймання-передачі робіт, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками в кінці кожного місяця протягом дії цього договору. Підписання акта приймання-передачі робіт представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку до виконаних робіт.
У пунктах 3.1-3.4 договору визначено, що вартість і витрати по виконанню робіт в межах програми визначаються згідно з калькуляцією (додаток № 6 до цього договору).
Вартість витрат хімічної обробки 1 га вогнища карантинних організмів становить 2152,56 грн., у т.ч. ПДВ. Сума цього договору становить 81797,28 грн., у т.ч. ПДВ, і є сукупною сумою за виконані та прийняті роботи, які зазначаються в актах приймання-передачі робіт.
Роботи в межах програми здійснюються виконавцем самостійно з використанням своїх агрохімікатів та своєї техніки.
Оплата робіт згідно програми здійснюється замовником протягом 24 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Строк договору встановлено у п. 9.2 договору до повного виконання зобов'язань сторонами.
Суд зазначає, що за змістом прав та обов'язків сторін, закріплених в договорі на виконання робіт № 19/07-10 від 30.08.2010 р., даний договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
У якості доказів виконання відповідачем робіт за договором № 19/07-10 від 30.08.2010 р. позивач надав підписані сторонами акти приймання-здачі робіт (наданих послуг) від 30.08.2010р. № 08/1, № 08/2, № 08/3, № 08/4, № 08/5 на загальну суму 81797,28 грн., у т.ч. ПДВ.
Проте, ці акти не є доказами виконання робіт саме за договором на виконання робіт №19/07-10 від 30.08.2010 р., оскільки в даних актах зазначено, що роботи виконувались по іншому договору - № 19/07-10 від 19.07.2010 р.
Строк виконання робіт по договору № 19/07-10 від 30.08.2010 р. встановлено у п. 4.1 договору до 01 вересня 2010 р. У той же час, зазначені в актах дати початку та закінчення робіт свідчать про те, що роботи розпочаті 20 червня 2010р., а об'єкт зданий замовнику 06 серпня 2010 р., тобто ще до підписання сторонами договору на виконання робіт № 19/07-10 від 30.08.2010 р.
В договорі № 19/07-10 від 30.08.2010 р. відсутні положення про те, що сторони поширюють дію цього договору на правовідносини між ними, які виникли раніше дати укладення цього договору, а сам договір за умовами п.9.2 договору набуває чинності з моменту його підписання, тобто з 30.08.2010р.
У письмових поясненнях від 12..03.2013 р. б/н позивач зазначає, що 30.08.2010 р. з ФОП ОСОБА_1 був укладений єдиний договір на виконання робіт № 19/07-10. Інших договорів за період 2008-2010 роки з ФОП ОСОБА_1 укладено не було і ніяких інших послуг за цей період нею позивачу не надавалось. Додатком № 1 до договору є програма локалізації та ліквідації вогнищ амброзії полинолистої на території м. Запоріжжя, затвердженої Запорізьким міським головою та погодженої Головною державною інспекцією з карантину рослин України. Додаток № 2 - калькуляція. По причині того, що попередньо, перед укладанням договору калькуляція була розглянута як вартість робіт, вона датується 16.07.2010 р. Після цього калькуляція була включена до договору від 30.08.2010 р. № 19/07-10 як додаток. В актах приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 30.08.2010 р. № 08/1, 08/2, 08/3, 08/4, 08/5 присутня технічна помилка в даті початку та здачі робіт.
Акти приймання-здачі робіт (наданих послуг) підписані в день укладання договору 30.08.2010 р.
Позивач, посилаючись на те, що в актах допущена технічна помилка при зазначенні дати договору та періоду виконання робіт, не надав жодних доказів на підтвердження того, що роботи були виконані в день підписання актів - 30.08.2010 р. (роботи, які виконані раніше, не можуть вважатися виконаними по договору, що підписаний пізніше виконання цих робіт).
Враховуючи те, що згідно актів обсяг виконаних робіт є значним (обробка 38 га), а роботи виконувались лише двома працівниками, суд вважає, що вказані в актах роботи не могли бути виконані в день складання актів 30.08.2010 р.
Таким чином, надані позивачем акти не можуть підтверджувати факт виконання робіт за договором на виконання робіт № 19/07-10 від 30.08.2010 р., який зазначений підставою позову. Фактично цими актами оформлено окремі самостійні правочини з виконання робіт.
Крім того, суд зауважує, що позивачем не зазначено правових підстав для стягнення зайво сплачених коштів ні у позові, ні у додатковому нормативному обґрунтуванні позовних вимог.
Норма статті 901 Цивільного кодексу України, яка регулює визначення договору про надання послуг, не передбачає обов'язку виконавця послуг сплатити певну суму на користь замовника, а лише обов'язок виконати певну послугу. Тобто грошові зобов'язання у виконавця послуг перед замовником відповідно до змісту ст. 901 ЦК України відсутні.
Інші норми законодавства, на підставі яких заявлено позов (ст. ст. 11, 509, 901, 526, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України) також не передбачають обов'язку відповідача повернути кошти, сплачені йому за виконання послуг.
Суд повинен розглядати справу в межах заявлених позовних вимог та не може самостійно змінювати підставу позову.
Позивачем не заперечується той факт, що послуги виконані відповідачем у повному обсязі та якісно. Лише вказується, що вартість наданих послуг є завищеною.
Вартість робіт оплачена позивачем у повному обсязі платіжними дорученнями від 30.08.2010 р. № 889, № 890, № 891, № 892, № 893 на загальну суму 81797,28 грн., у т.ч. ПДВ.
Доводи позивача про завищення вартості наданих послуг ґрунтуються на висновках Контрольно-ревізійного відділу в м. Запоріжжі та Запорізькому районі, викладених у довідці зустрічної звірки від 10.12.2010 р. № 68, які, у свою чергу, засновані на калькуляції витрат відповідача від 16.07.2010 р. № 16/07.
Вказана калькуляція не може бути підставою для визначення ціни послуг по договору на виконання робіт № 19/07-10 від 30.08.2010 р., оскільки дана калькуляція складена в одноособовому порядку відповідачем, раніше дати укладання договору.
У п. 3.1 до договору визначено, що калькуляція є додатком № 6 до цього договору.
На калькуляції від 16.07.2010 р. № 16/07 відсутній напис про те, що вона є додатком договору на виконання робіт № 19/07-10 від 30.08.2010 р. В договорі посилання на цю калькуляцію також відсутнє. Тому калькуляція від 16.07.2010 р. № 16/07 не може вважатися невід'ємною частиною договору на виконання робіт № 19/07-10 від 30.08.2010 р. та не може бути використана для визначення вартості робіт по цьому договору. До того ж, факт виконання робіт саме за договором № 19/07-10 від 30.08.2010р. не підтверджений.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Довідка Контрольно-ревізійного відділу в м. Запоріжжі та Запорізькому районі не є підставою для звільнення від доказування відповідно до ст. 35 ГПК України, тому викладені у ній обставини підлягають доведенню у загальному порядку.
Крім того, виявлені контрольно-ревізійним відділом факти відсутності у ФОП ОСОБА_1 первинних бухгалтерських документів, які підтверджують її витрати, достовірно свідчать лише про порушення контрагентом позивача фінансової дисципліни, однак не спростовують факту виконання ФОП ОСОБА_1 послуг на користь позивача та їх обсяг, який зафіксований актами.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що послуги надавались відповідачем саме за договором на виконання робіт № 19/07-10 від 30.08.2010 р., не надано беззаперечних доказів завищення вартості оплачених позивачем робіт, а також не обґрунтовано правових підстав для стягнення сплачених відповідачу коштів в сумі 43238,83 грн.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано,
згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.03.2013 р.