Справа № 429/11963/12
іменем України
05 лютого 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., при секретарі - Антощенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлоград цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа : Павлоградська товарна біржа про визнання договору дійсним та визнання права власності, -
Позивач звернулась до суду, посилаючись на те, що 15 травня 2001 року на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого на Павлоградській товарній біржі вона придбала квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Виконала при цьому всі істотні умови договору купiвлi-продажу, тобто прийняла майно та сплатила за нього ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно до договору грошову суму у розмірі 3000 грн. При виконанні угоди, сторони не здійснили її нотаріального посвідчення. Оформлення та реєстрація договору були здійснені на Павлоградській товарній біржі 15 травня 2001 року.
Однак здійснити нотаріальне посвідчення зазначеного договору в теперішній час неможливо, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ухиляються від здійснення будь-яких дій для його нотаріального посвідчення.
Тому, позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 15 травня 2001 року дійсним. Визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, згідно якої просила суд позовні вимоги задовольнити та розглянути справу за її відсутністю, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі та третя особа у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надавали. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 травня 2001 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 продали, а позивач придбала квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 49 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м. Зазначений договір було зареєстровано на Павлоградській товарній біржі 15 травня 2001 року (а.с.5).
При цьому позивач та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 виконали всі істотні умови договору купiвлi-продажу, позивач прийняла майно та сплатила за нього ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно до договору грошову суму у розмірі 3000 грн.
Однак, спроби позивача здійснити в подальшому нотаріальне посвідчення договору купiвлi-продажу не вдалися, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ухиляються від здійснення будь-яких дій щодо його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Згідно до ст.47 Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
З огляду на частин 2,4 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Тобто на час укладення спірного договору купівлі-продажу до 01.01.2004 року зареєстровані на біржах договори про відчуження нерухомого майна, нотаріальному посвідченню не підлягають і є дійсними по формі.
Відповідно до ч.1 ст. 128 Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Як встановлено судом, сторони виконали договір, продавці передали об'єкт нерухомості, а покупець кошти.
Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги є законними та обгрунтованими.
Керуючись ст.ст.10, 60, 131, 215-218, 224-232 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Павлоградська товарна біржа про визнання договору дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований 15 травня 2001 року Павлоградською товарною біржею за № 5/03ф-НД.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Суддя: А. О. Врона