Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,
за участю прокурора Галюги В.В.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 14 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Київського районного суду міста Одеси від 29 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2012 року.
Вироком Київського районного суду міста Одеси від 29 лютого 2012 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, в силу ст. 89 КК України раніше не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, 7 жовтня 2011 року близько 16 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись в ліфті будинку № 19 по вул. Ільфа і Петрова в м. Одесі, шляхом грабежу, бризнувши в обличчя потерпілої ОСОБА_3 газ «Терен-1», заволоділи її майном на суму 2865 грн.
9 жовтня 2011 року близько 16 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись в ліфті будинку № 10-Г по пр. Маршала Жукова в м. Одесі, шляхом грабежу, застосувавши фізичне насильство і бризнувши в обличчя неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, газ «Терен-1», заволоділи її майном на суму 2040 грн.
Ухвалою Апеляційного Одеської області від 29 травня 2012 року вирок Київського районного суду міста Одеси від 29 лютого 2012 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засуджених внаслідок м'якості. Вважає, що виправлення засуджених без відбування ними реальної міри покарання зі застосуванням ст. 75 КК України не буде сприяти їхвиправленню.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, просив ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку суду, та кваліфікація їх дій за ч. 2 ст. 186 КК України в касаційній скарзі прокурора не заперечуються.
Перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосуванням кримінального закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину є такими, що заслуговують на увагу.
Так, згідно вимог ст. ст. 50, 65, 75 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення винної особи, а також запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами. Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можливе, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
При призначені покарання засудженим, суд на порушення вимог ст. 65 КК України по суті не врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів та конкретні обставини справи, і призначив покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, яке не можна визнати справедливим внаслідок м'якості.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та представляє підвищену суспільну небезпеку, вчинений із застосуванням насильства і спеціального засобу - газового балончика «Терен-1». Також судом не було надано належної оцінки характеру злочинних дій, зокрема, засуджені обирали своїх жертв, які були менші за віком та фізично слабкіші за них, а також те, що однією з жертв була неповнолітня особа, до якої було застосоване фізичне насильство та вищезазначений спеціальний засіб.
За таких обставин, беручи до уваги особливу суспільну небезпеку скоєних злочинів та характер дій засуджених, колегія суддів вважає, що застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і конкретним обставинам справи.
Про дані порушення прокурором зазначалося в апеляції, однак суд апеляційної інстанції залишив дані доводи без уваги, чим допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна вважати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення, повно і всебічно перевірити усі доводи апеляції, поданої на вирок суду першої інстанції, при необхідності провести судове слідство та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Якщо при новому розгляді справи буде встановлена винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні грабежу у тому ж об'ємі, та ті ж дані про їх особу, то призначення їм покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м'яким.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року) пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2012 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу щодо них направити на новий апеляційний розгляд.
Орлянська В.І. Суржок А.В. Тельнікова І.Г.