Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2012 року.
Вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 квітня 2012 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено: за ч. 1 ст. 343 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1500 грн.; за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн.; за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Також вироком суду вирішені питання щодо судових витрат та речових доказів у справі.
За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_1 15 лютого 2011 року з метою отримання із Камінь-Каширської філії № 1002/036 ВАТ «Державний ощадний банк України» коштів у сумі 2600 грн., сплачених від імені ОСОБА_2, як штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в приміщенні вказаного відділення банку, що по вул. Ковельській, 24 в м. Камінь-Каширському, підробив від імені ОСОБА_3 заяву про відмову від платежу від 15 лютого 2011 року та підписав її шляхом загального наслідування підпису ОСОБА_3.
В подальшому ОСОБА_1 подав у Камінь-Каширську філію № 1002/036 ВАТ «Державний ощадний банк України» завідомо підроблений документ - заяву від імені ОСОБА_3 про відмову від платежу віл 15 лютого 2011 року і отримав кошти в сумі 2600 грн.
Він же, 24 червня 2011 року, біля 14 години 35 хв., діючи умисно та в інтересах ОСОБА_3, на якого постановою Камінь-Каширського районного суду від 10 лютого 2011 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу і направлено на примусове виконання, у службовому кабінеті відділу державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції, що знаходиться по вул. Шевченка, 62, в м. Камінь-Каширському, в присутності працівників ДВС та сторонньої особи, з метою перешкодити виконанню вищезгаданої постанови суду та добитися незаконного рішення про закриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_3 несплаченого штрафу, здійснив вплив на державного виконавця ОСОБА_5 шляхом висловлювання вимог про припинення стягнення штрафу та погроз на адресу потерпілого про настання у протилежному випадку несприятливих наслідків по службі.
В подальшому, продовжуючи впливати на державного виконавця ОСОБА_4 щодо виконання ним службових обов'язків, опублікував в газеті «Полісся» за ІНФОРМАЦІЯ_2 статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якій розповсюдив неправдиві відомості щодо працівників ДВС Камінь-Каширського РУЮ, в тому числі й ОСОБА_4, звинувативши їх у незнанні чинного законодавства та у скоєнні злочину, передбаченого ст. 365 КК України, при стягненні штрафу з ОСОБА_3, таким чином, перешкодив ОСОБА_4 у виконанні ним покладених на нього обов'язків.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2012 року вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 квітня 2012 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у кримінальній справі щодо нього у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованих йому злочинів. Судове слідство проведено однобічно, без врахування усіх обставин справи.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1 на підтримку своєї касаційної скарги, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Щодо доводів скарги засудженого про відсутність в його діях складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанції мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах, підтверджується зібраними по справі доказами, які перевірялись судом і їм дана належна оцінка. Так, суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, показання потерпілого ОСОБА_5, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9, які узгоджуються між собою і в своїй сукупності встановлюють фактичні обставини скоєння злочинів та їх послідовність. Також вина засуджених підтверджується змістом статті в газеті за підписом ОСОБА_1, публікацією якої останній продовжував здійснювати вплив на державного виконавця з метою припинення ним виконання судового рішення щодо ОСОБА_3
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про непереконливість доводів засудженого ОСОБА_1 щодо того, що в його діях відсутній склад злочинів.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України кваліфіковані правильно.
При призначенні засудженому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, та обрав покарання, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_1, а також правильність кваліфікації його дій, судом касаційної інстанції не встановлено.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Орлянська В.І. Суржок А.В. Франтовська Т.І.