Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я., Пойди М.Ф.,
за участю прокурора Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні 14 березня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 2 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 та інших.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_5,
1965 року народження, неодноразово судимого,
останній раз 26.05.2004 р. за ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі;
ОСОБА_6,
1976 року народження, неодноразово судимого,
останній раз 25.02.2005 р. за ч. 3 ст. 185 КК України
на 4 роки позбавлення волі,
за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
ОСОБА_7,
1962 року народження, не судиму,
за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
ОСОБА_8,
1979 року народження, відповідно
до ст. 89 КК України не судиму,
за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними і засуджено за те, що вони 9 квітня 2010 року о 1 год. за попередньою змовою між собою, проникли в охоронюване підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1, звідки, діючи відповідно до розподілу ролей, згідно з якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спостерігали за навколишньою обстановкою, таємно викрали належні потерпілому ОСОБА_1 4 автомобільних колеса та дві автомобільні покришки загальною вартістю 7 200 грн.
Крім того, ОСОБА_5, будучи раніше судимим за вчинення крадіжок, у період з 18 грудня 2009 року по 19 лютого 2010 року у м. Києві таємно викрав з сумок і кишень потерпілих гроші, мобільні телефони та інші речі, завдавши матеріальну шкоду: ОСОБА_2 на суму 1 955,5 грн., ОСОБА_3 - 2 293 грн.; ОСОБА_4 - 3 100 грн. і ОСОБА_9 - 8 350 грн.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що суд порушив вимоги ст. 299 КПК України, розглянувши справу у частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України у скороченому порядку. Вважає, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 229 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5, який обвинувачувався у вчинені самостійно 4 епізодів злочину за ч. 2 ст. 185 КК України, визнав свою вину у цьому злочині і дав суду вичерпні пояснення про обставини вчинення крадіжок, не заперечуючи цивільний позов. Тому розгляд справи у частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України був проведений судом за скороченою процедурою у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, у зв'язку з чим докази у судовому засіданні не досліджувались. При цьому суд переконався, що засуджений не заперечує проти цього, та належним чином роз'яснив йому наслідки розгляду справи в такому порядку. Отже, вимоги, передбачені ст. 299 КПК України, судом виконано.
Оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 свою вину за ч. 3 ст. 185 КК України визнали частково і заперечували деякі обставини справи та розмір цивільного позову, судовий розгляд за цим епізодом проведено у загальному порядку.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені прокурором в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Підстав для скасування або зміни судових рішень не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 2 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
М.А. Мороз В.Я. Крижановський М.Ф. Пойда