Копія
Іменем України
Справа № 827/17/13-а
19.03.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Горошко Н.П.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_3,
представник відповідача, Головного Управління юстиції у м. Севастополі- не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Мінько О.В.) від 21.01.2013 у справі № 827/17/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Головного Управління юстиції у м. Севастополі (вул. 4-та Бастіона, 3, м.Севастополь, 99011)
про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень,
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.01.2013 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного Управління юстиції у м. Севастополі про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень, залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.01.2013 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 19.03.2013, представник позивача підтримав апеляційну скаргу. просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Судова колегія, розглянув справу в порядку ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_2, у 25.12.2012 звернувся до суду з позовом до Головного Управління юстиції у м. Севастополі про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень №30273753 від 08.12.2011 та № 30274353 від 08.12.2011.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені із порушенням строку звернення до суду, встановленого законом.
Судова колегія погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що про існування виконавчих проваджень № 30273753, № 30274353 та постанов про відкриття виконавчого провадження № 30273753 та № 30274353, позивачу стало відомо у березні 2012 року, що підтверджується актом державного виконавця від 16.03.2012.
Однак, за захистом своїх прав, свобод чи інтересів позивач звернувся до суду лише 25.12.2012, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на звернення до суду.
Суд першої інстанції вірно вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" позивач мав можливість ознайомитись з виконавчими провадженнями з дня коли йому стало відомо про їх існування, а саме з 16.03.2012 та протягом десятиденного строку звернутись до суду за захистом порушених прав та інтересів.
До того ж слід зазначити, що на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, доданої до позовної заяви, позивач вказує, що 30.05.2012 представник позивача за довіреністю ознайомившись з виконавчими провадженнями № 30273753 та № 30274353 встановив те, що зазначені виконавчі провадження відкриті на підставі незасвідчених копій виконавчих документів, та зазначає, що 17.12.2012 оглянувши інформацію яка міститься на офіційному веб-сайті Головного управління юстиції в м. Севастополі, позивач дізнався що державний виконавець відкриваючи виконавчі провадження на підставі незасвідчених копій виконавчих документів порушив його права, свободи та інтереси.
Тобто в самій заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач вказує, що йому стало відомо про те, що виконавчі провадження відкриті на підставі незасвідчених копій виконавчих документів ще 30.05.2012.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про пропуск позивачем строку на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.01.2013 у справі №827/17/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис Н.П.Горошко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська