26 березня 2013 року Справа № Б24/039-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В.(доповідача), за участю: представника ТОВ "Ефсин" - Бойко Н.В., ліквідатора Ковези А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк
"Приватбанк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013
та ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2011
у справі № Б24/039-12 господарського суду Київської області
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефсин"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім
"КуПол"
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефсин" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "КуПол" на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2012 у справі №Б24/039-12 (суддя: Лутак Т.В.) визнано частково грошові вимоги кредитора ОСОБА_8 на загальну суму 679 277, 50 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів). Зобов'язано розпорядника майна боржника Ковезу А.І. включити до реєстру грошових вимог кредиторів вимоги кредитора ОСОБА_8 на загальну суму 679 277, 50 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів). Визнано повністю грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветінформ" у розмірі 380 883, 86 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів). Зобов'язано розпорядника майна боржника Ковезу А.І. включити до реєстру грошових вимог кредиторів вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветінформ" у розмірі 380 883, 86 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів). Визнано частково грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на загальну суму 2 980 205,90 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів - 2 296 759, 00 грн. і шоста черга задоволення вимог кредиторів - 683 446, 90 грн.). Зобов'язано розпорядника майна боржника Ковезу А.І. включити до реєстру грошових вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на загальну суму 2 980 205,90 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів - 2 296 759,00 грн. і шоста черга задоволення вимог кредиторів - 683 446,90 грн.).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 (судді: Шипко В.В., Верховець А.А., Доманська М.Л.) ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2012 залишено без змін.
В касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, змінити ухвалу суду першої інстанції в частині часткового визнання грошових вимог кредитора на загальну суму 2 980 205, 90 грн., визнати заявлені вимоги банку на загальну суму 563 786, 71 дол. США та 34 299, 51 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів, з яких 80000,00 дол. США в першу чергу задоволення вимог, 332 581, 28 дол. США та 34 299,51 грн. в четверту чергу задоволення вимог, 151 205, 43 дол. США в шосту чергу задоволення вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє всіх кредиторів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.07.2012 до господарського суд Київської області звернувся кредитор - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" із заявою з вимогами до ТОВ "Видавничий дім "КуПол" та просив визнати кредиторські вимоги на загальну суму 4 540 646, 68 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів, з яких: 639 440, 00 грн. - в першу чергу, 2 692 621, 68 грн. - в четверту чергу, 1 208 585, 00 грн. - в шосту чергу задоволення вимог кредиторів.
Грошові вимоги кредитора обґрунтовані кредитним договором № VLV845 від 15.06.2007, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Видавничий дім "КуПол", та договором застави майна №KIF0SM016/Z від 19.07.2007, яким забезпечується виконання зобов'язань за кредитним договором №KIF0SM016 від 19.07.2007, що укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ПП "Ефф-Систем".
Загальна сума заборгованості, що заявлена кредитором, по кредитному договору №VLV845 від 15.06.2007 становить 392 662, 71 дол. США (що складає еквівалент 3 138 553, 04 грн.) та 34 299, 51 грн. з яких: 151 038, 50 дол. США, що еквівалентно 1 207 250,73 грн. - заборгованість по кредиту; 132 016, 61 дол. США, що еквівалентно 1 055 208,76 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 109 607,60 дол. США, що еквівалентно 876 093,55 грн. - заборгованість по пені; 34 299,51 грн. - заборгованість по комісії.
Розпорядником майна та боржником згідно реєстру вимог кредиторів від 30.07.2012 визнано грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" частково на загальну суму 283 055, 11 дол. США, (що складає еквівалент 2 262 459, 49 грн.), з яких: 151 038, 50 дол. США (що складає еквівалент 1 207 250, 73 грн.) - заборгованості по кредиту за кредитним договором №VLV845 від 15.06.2007 та 132 016, 61 дол. США (що складає еквівалент 1 055 208, 76 грн.) - заборгованості по сплаті відсотків за кредитним договором №VLV845 від 15.06.2007 та віднесено їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Не визнано грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №VLV845 від 15.06.2007 в частині: 34 299, 51 грн. - заборгованість по комісії, оскільки кредитним договором № VLV845 від 15.06.2007 не передбачено нарахування банком та сплату боржником комісії; 109 607, 60 дол. США (що складає еквівалент 876 093, 55 грн.) - заборгованість по пені, оскільки нарахування кредитором пені не відповідає умовам кредитного договору №VLV845 від 15.06.2007 та вимогам закону, а саме: пеня нарахована протягом трьох років та восьми місяців; нарахування пені розпочато з суми, яка має від'ємне значення; наведена в розрахунку ставка пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ на дату щоденного нарахування, що діяла в період, за який нарахована пеня; пеня нарахована в іноземній валюті, а не в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування, як це передбачено кредитним договором №VLV845 від 15.06.2007.
Як досліджено судами попередніх інстанцій, між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Видавничий дім "КуПол" було укладено кредитний договір № VLV845 від 15.06.2007.
Відповідно до п. А.10 кредитного договору № VLV845 від 15.06.2007 позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0, 2 % від встановлено ліміту на цілі, що відрізняються від сплати страхових платежів, вказаних у п. А.2, у поточну дату сплату відсотків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит видається у іноземній валюті, винагорода сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату нарахування. Нарахування здійснюється щоденно.
Оцінюючи вищезазначені умови договору, суди прийшли до висновку, що передбачена п. А.10 кредитного договору № VLV845 від 15.06.2007 р. сплата винагороди за кредитне обслуговування по суті і є заявленою кредитором комісією, розрахунок якої здійснено у відповідності з вимогами договору.
Тобто, грошові вимоги кредитора про визнання заборгованості по комісії у розмірі 34 299, 51 грн. із врахуванням вищезазначених положень кредитного договору № VLV845 від 15.06.2007 є документально та нормативно підтвердженими, а тому обгрунтовано визнанні судами попередніх інстанцій.
Кредитором також були заявлені вимоги про визнання пені за кредитним договором № VLV845 від 15.06.2007 у розмірі 109 607, 60 дол. США, що складає еквівалент 876 093, 55 грн. за період з 21.05.2009 до 21.05.2012.
Згідно з п. 5.1 кредитного договору №VLV845 від 15.06.2007 у випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.3, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит видається у іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.
Відповідно до п. 5.4 кредитного договору №VLV845 від 15.06.2007 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 5.1, 5.2, 5.3, здійснюється протягом 3 років з дня коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником.
З наданого кредитором розрахунку заборгованості пені за кредитним договором №VLV845 від 15.06.2007, за період фактично з 29.04.2009 по 21.05.2012 вбачається, що він складається з пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті кредиту, пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті комісії, розрахований з використанням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент її розрахунку, методу нарахування "факт/360"та відповідає п. 5.1 кредитного договору №VLV845 від 15.06.2007.
Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок пені за період з 21.05.2009 по 21.05.2012 з урахуванням часткової сплати, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до обгрунтованого висновку, що визнанню підлягає 683 446, 90 грн. пені за кредитним договором № VLV845 від 15.06.2007, з яких: 82 799, 40 доларів США, що складає еквівалент 661 815, 60 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті кредиту, 11 706, 59 дол. США, що складає еквівалент 93 570, 77 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті відсотків, 13 381,41 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті комісії.
Загальна сума заборгованості, що заявлена кредитором, по договору застави майна № KIF0SM016/Z від 19.07.2007 (кредитному договорі № KIF0SM016 від 19.07.2007) становить 171 124, 00 дол. США (що складає еквівалент 1 367 794, 13 грн.), з яких: - 65 007, 90 дол. США, що еквівалентно 519 608, 14 грн. - заборгованість по кредиту; - 64 518, 27 дол. США, що еквівалентно 515 694, 53 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; - 41 597, 83 дол. США, що еквівалентно 332 491, 46 грн. - заборгованість по пені.
Розпорядником майна та боржником були повністю відхилені наведені кредиторські вимоги, заявлені за договором застави майна №KIF0SM016/Z від 19.07.2007 (кредитним договором № KIF0SM016 від 19.07.2007), оскільки ці вимоги є заборгованістю за кредитним договором №KIF0SM016 від 19.07.2007, який укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ПП "Ефф-Систем", а тому за цим договором грошові вимоги кредитор має право пред'являти до ПП "Ефф-Систем", а за договором застави майна №KIF0SM016/Z від 19.07.2007 кредитор має виключно майнові вимоги до боржника.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.07.2007 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ПП "Ефф-Систем" було укладено кредитний договір №KIF0SM016, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 80 000,00 доларів США на термін і на умовах, передбачених у даному договорі, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки у встановлені даним договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно із цим договором в повному обсязі.
19.07.2007 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Видавничий дім "КуПол" було укладено договір застави майна №KIF0SM016/Z, предметом якого є надання заставодавцем в заставу майна, опис якого зазначений в п.6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань ПП "Ефф-Систем" перед заставодержателем. За цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору № KIF0SM016 від 19.07.2007.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Статтею 11 Закону України "Про заставу" передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Майновий поручитель - це особа, яка передає в заставу майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.
З огляду наведеного, застава є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання.
Правова природа застави полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами боржника.
На відносини майнової поруки норми ст. 554 Цивільного кодексу України не поширюються, оскільки застава регулюється нормами параграфу 6 глави 49 Цивільного кодексу України та спеціальним законом. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону.
Цивільним кодексом України та Законом України "Про заставу" не передбачено солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя, в зв'язку з чим, до майнового поручителя не може бути застосовані норми ст. 543 Цивільного кодексу України, згідно якої, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Тобто, договір застави не породжує у заставодавця грошових зобов'язань перед заставодержателем, останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Як зазначено вище судами встановлено, що боржник не є позичальником за кредитним договором №KIF0SM016 від 19.07.2007 та не отримував від ПАТ КБ "Приватбанк" грошових коштів, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів за зазначеним договором, а виступає майновим поручителем позичальника - ПП "Ефф-Систем".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.
З огляду наведеного, суди попередніх інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку, що ПАТ КБ "Приватбанк", як заставодержатель за договором застави майна №KIF0SM016/Z від 19.07.2007, не є кредитором ТОВ "Видавничий дім "КуПол" за зазначеним договором у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому, вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" по договору застави майна № KIF0SM016/Z від 19.07.2007 у розмірі 171 124, 00 доларів США, що складає еквівалент 1 367 794,13 грн. підставно не були внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи вище викладене, постанова апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції прийняті судами у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваній постанові та ухвалі.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 та ухвалу господарського суду Київської області від 29.11.2012 у справі №Б24/039-12 залишити без змін.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Коробенко Г.П.
Куровський С.В.