ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 березня 2013 року № 2а-16218/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0006842230 від 30.08.2012, № 0006852230 від 30.08.2012 та № 0006862230 від 30.08.2012
Приватне акціонерне товариство "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0006842230 від 30.08.2012, № 0006852230 від 30.08.2012 та № 0006862230 від 30.08.2012.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Визит Торг", ПП "Комманд", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Грандпродукт" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012. Підставою для нарахування податкових зобов'язань, зменшення сум бюджетного відшкодування та податкового кредиту з податку на додану вартість є визнання податковим органом правочинів укладених між позивачем та контрагентами ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг» та ПП "Грандпродукт" нікчемними та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення.
Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з контрагентами ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг» та ПП "Грандпродукт", які за твердженням позивача мали реальний характер, та за якими було поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.
У судовому засіданні 04.03.2013 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 24.12.2012 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 1048/22-30/32425924 від 05.08.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 04.03.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас судового розгляду справи, суд,
В період з 25.07.2012 по 26.07.2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 969/2230 від 25.07.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Визит Торг", ПП "Комманд", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Грандпродукт" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.
За результатами перевірки згідно статей 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України правочини здійснені між ПРАТ "ЛОК "Айвазовське" та конрагентами ПП "Комманд", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Визит Торг" визнані нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення, та встановлено порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй" на загальну суму 2719,00 грн. з ПП "Гранд Продукт" на загальну суму 138025,00 грн., та з ПП "Визит Торг" на зальну суму 181,57 грн. та та занижено податкове зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй" на загальну суму 2719,00 грн. з ПП "Гранд Продукт" на загальну суму 137463,00 грн., та з ПП "Визит Торг" на зальну суму 181,57 грн.та порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй" на загальну суму 4373,96 грн., занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 725,00 грн., завищено від'ємне значення рядка 24 Декларації з ПДВ за березень 2012 року на суму 194,00 грн. та по взаємовідносинах з ПП "Комманд" завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 918,00 грн. та занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 918,00 грн.
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.
Між ТОВ "Бренд Строй" та ПРАТ "ЛОК "Айвазовське" було укладено договір № 41 від 26.04.2010 предметом якого є виконання реконструкції системи відводу домових газів котельні ПРАТ "ЛОК "Айвазовське".
ДПІ у м. Сімферополі листом №2166 /7/22-4 від 24.04.2012 надано акт по ТОВ "Бренд Строй" № 29/22/36165567 від 06.04.2012, згідно з яким звіркою встановлено порушення частини першої статті 203, статтей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Бренд Строй» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Також відповідно до зазначеного акту згідно з висновком, наданим УПМ ДПС в АР Крим, встановлено наступне: «Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов 'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.
Проведеним аналізом вставлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ «Бренд Строй», код за ЄДРПОУ:36165567 від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов 'язань інших суб 'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».
Також згідно з зазначеним висновком УПМ ДПС в АР Крим керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Згідно відомостей наявних в інформаційно - аналітичних ресурсах органів ДПС, поданої до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС декларації з податку на додану вартість, додатку № 5 до неї, податкового реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2011 року встановлено, що ПРАТ "ЛОК "Айвазовське" до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року включено податкові накладні отримані від ПП "Комманд".
ДПІ у м. Сімферополі листом №2166/7/22-4 від 24.04.2012 надано акт по ПП "Комманд" № 32/22/37081766 від 06.04.2012 відповідно до якого звіркою ПП «Комманд» встановлено порушення частини першої статті 203, статтей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП «Комманд» до реальних вигодонабувачів за період з 01.05.2010 року по 31.03.2012 року та не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.05.2010 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Також відповідно до зазначеного акту ПП «Комманд» за податковою адресою не знаходиться, допитані директора ОСОБА_1, ОСОБА_2 пояснили, що фактично поставку товарів, послуг, підприємство не здійснювало, документи на підприємстві підписували за винагороду та проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України, а також проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками
Між ПРАТ "ЛОК "Айвазовське" та ПП "Визит Торг" було укладено договори купівлі - продажу № 6 від 01.11.2011 та № 65 від 13.04.2011.
ДПІ у м. Сімферополі листом №2166 /7/22-4 від 24.04.2012 надано акт по ПП «Визит-Торг» № 26/22/37081939 від 06.04.2012 відповідно до якого звіркою ПП "Визит Торг" встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Визит Торг" до реальних вигодонабувачів за період з 26.04.2010 року по 31.03.2012 року та не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 26. 04.2010 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Також зазначеним актом встановлено, що відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, встановлено, що в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Визит Торг» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 Кримінального кодексу України, а керівник ПП "Визит Торг" ОСОБА_2 надав пояснення, де зазначив, що підприємство фактично не проводило реалізацію товару та не надавало послуги, на підприємстві документи ним підписувались за винагороду.
ПРАТ "ЛОК "Айвазовське" мало фінансово - господарські відносини з ПП "Грандпродукт" за договором купівлі - продажу № 79 від 17.04.2009.
ДПІ у м. Сімферополі листом №2166 /7/22-4 від 24.04.2012 надано акт по ПП «Гранд Продукт» №24/22/34946788 від 06.04.2012 відповідно до якого звіркою ПП "Грандпродукт" встановлено порушення частини першої статті 203, статтей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Грандпродукт" до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Також зазначеним актом встановлено, що керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстації та здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.
Відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України С.В. Осипчука від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, встановлено, що в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема, ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг» та ПП "Грандпродукт".
Також в зазначеній постанові вказано про те, що використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно - матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.
З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що правочини здійснені між ПРАТ "ЛОК "Айвазовське" та контрагентами ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ПП «Визит Торг» та ПП "Грандпродукт" є нікчемними та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення.
За результатами перевірки складено акт № 1048/22-30/32425924 від 05.08.2012.
Приватним акціонерним товариством "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" були подані заперечення на акт № 1048/22-30/32425924 від 05.08.2012 за результатами розгляду яких листом № 3963/10/22-30 від 28.08.2012 "Про результати розгляду заперечень до акта перевірки" повідомлено про те, що висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення
30.08.2012 на підставі акту № 1048/22-30/32425924 від 05.08.2012 були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0006842230 від 30.08.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року на 194,00 грн, № 0006852230 від 30.08.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 176 410,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 35 321,40 грн. та № 0006862230 від 30.08.2012 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 3455 та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 558 грн.
Приватним акціонерним товариством "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" до Державної податкової служби України було подано скаргу на податкові повідомлення - рішення № 0006842230 від 30.08.2012, № 0006852230 від 30.08.2012 та № 0006862230 від 30.08.2012, яка рішенням № 7348/10/12-114 від 08.11.2012 залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.
Приватне акціонерне товариство "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0006842230 від 30.08.2012, № 0006852230 від 30.08.2012 та № 0006862230 від 30.08.2012, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ПРАТ "ЛОК "Айвазовське" та контрагентами ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів та послуг.
При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП "Гранд продукт" за договором купівлі - продажу № 79 від 17.04.2009, предметом якого є здійснення поставки продуктів харчування в асортименті.
На підтвердження факту отримання товару ПП "Гранд продукт" за договором № 79 від 17.04.2009 позивачем надано суду видаткові накладні, а на підтвердження факту перерахування коштів за поставлені продукти - платіжні доручення.
Факт використання позивачем товару отриманого від ПП "Гранд продукт" за зазначеним договором у власній господарській діяльності підтверджується звітами про оприбуткування та витрати продуктів харчування по продовольчому складу, копії яких наявні в матеріалах справи.
У період, який перевірявся податковим органом позивач мав правовідносини з ПП "Визит Торг" за договорами купівлі - продажу № 6 від 01.11.2011 та № 65 від 13.04.2011, предметом яких є здійснення здійснення поставки сантехнічного обладнання, аксесуарів та комплектуючих,
Факт здійснення поставки товару за зазначеними договорами підтверджується видатковими накладними, рахунками, фактурами - фактурами та платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.
На підтверження факту використання отриманого товару у власній господарській діяльності позивачем надано суду накладні на внутрішнє перемішення товару, акти встановлення приладів та матеріалів, акти списання та видаткові накладні
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Бренд Строй" за договором № 11 від 26.04.2010 на створення (передачу) науково - технічної продукції, предметом якого є створення РП "Реконструкція системи відводу димових газів котельної лікувально - оздоровчого комплексу "Айвазовське" в пгт Партенит".
На підтвердження факту виконання зазначеного договору позивачем надано суду копії акту здачі - приймання продукції та робочого плану "Реконструкція системи відводу димових газів котельної лікувально - оздоровчого комплексу "Айвазовське" в пгт Партенит", а на підтвердження факту здійснення оплати - платіжне доручення.
Зі змісту робочого плану розробленого на виконання договору № 11 від 26.04.2010 вбачається, що його було розроблено з метою здійснення реконструкції системи відводу димових газів позивача, отже послуги отримані за зазначеним договором використані позивачем у власній господарській діяльності.
У період, який перевірявся податковим органом позивач мав правовідносини з ПП "Комманд" за договором поставки № 412 від 12.10.2011.
Факт здійснення поставки товару за зазначеним договором підтверджується рахунком № 1750 від 12.10.2011, видатковою накладною № 2093 від 12.10.2011, а здійснення позивачем оплати за поставлений товар платіжним дорученням № 2073 від 20.10.2011, копії яких наявні в матеріалах справи.
На підтвредження подальшого використання отриманого за договором № 412 від 12.10.2011 товару у власній господарській діяльності позивачем надано суду копії накладної на внутрішнє перемішення товару № А-00001642 від 31.10.2011 та звіту про витрати основних матеріалів на будівництво та співставлення з виробничими нормами за жовтень 2011 року.
Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, та доказів того, що контрагенти позивача ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт" не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ними не було сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт".
Необґрунтованість посилань відповідача на постанову слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України С.В. Осипчука від 02.04.2012, винесену в рамках кримінальної справи №69-0146 та на факт порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Визит Торг» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 Кримінального кодексу України, зумовлюється, тим, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо посилань відповідача на акти про неможливість проведення зустріної звірки контрагентів позивача № 29/22/36165567 від 06.04.2012, № 32/22/37081766 від 06.04.2012, № 26/22/37081939 від 06.04.2012, №24/22/34946788 від 06.04.2012 суд звертає увагу на наступне.
Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.
При цьому з аналізу змісту актів № 29/22/36165567 від 06.04.2012, № 32/22/37081766 від 06.04.2012, № 26/22/37081939 від 06.04.2012, №24/22/34946788 від 06.04.2012 вбачається, що під час його складання не досліджувались фінансово - господарські відносини між позивачем та його контрагентами ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт".
Таким чином, акти № 29/22/36165567 від 06.04.2012, № 32/22/37081766 від 06.04.2012, № 26/22/37081939 від 06.04.2012, №24/22/34946788 від 06.04.2012 не можуть бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт".
Водночас суд звертає увагу на наступне.
Підставою для встановлення відповідачем факту порушення позивачем податкового законодавства став висновок про те, що відповідно до частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України правочини між ТОВ "Вельд" та контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.
Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».
Таким чином навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. При цьому жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України, встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, зазначена норма права недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином, у складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Пленум Верховного Суду України у пункті 18 Постанови № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" навів перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими правочинами, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави є, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Намір юридичної особи порушити публічний порядок доводиться через мету відповідного керівника або фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або довіреністю. Наявність мети у такої фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені обвинувальним вироком.
Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З урахуванням положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи.
Відповідачем будь-яких доказів щодо винесення вироку відносно осіб, причетних до діяльності позивача або його контрагентів ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт"" суду не надано не було, як і не було надано доказів та пояснень на підтвердження фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт" правочинів.
Також відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Крім того, посилання відповідача на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Зазначене підтверджується також положеннями статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі № К/9991/50772/12.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт" відповідачем суду не надано та не зазначено по причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем контрагентами ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт" мали реальний товарний характер.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт" в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Гранд продукт".
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 1806,17 грн.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0006842230 від 30.08.2012, № 0006852230 від 30.08.2012 та № 0006862230 від 30.08.2012 - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби № 0006842230 від 30.08.2012, № 0006852230 від 30.08.2012 та № 0006862230 від 30.08.2012.
3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1806,17 грн. (одна тисяча вісімсот шість грн. 17 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов