Справа №22ц/775/2839/2013 Головуючий у 1-й інстанції : Леонов О.С.
Категорія : 44 Доповідач : Кіянова С.В.
26 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області
у складі : головуючого - судді Лісового О.О.
суддів : Кіянової С.В., Янчук Т.О.
при секретарі Люліній Я.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 04 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 04 лютого 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та задовольнити його вимоги, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що відсутні докази проходження відповідачем курсу лікування від наркологічної та алкогольної залежності, з 1999 року відповідач періодично проживав у спірній квартирі, а з 2003 року взагалі її залишив, не враховано, що квартира є однокімнатною, двері та замки він замінив від давності, а не від сина.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд першої інстанції виходив з того, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач як основний наймач та відповідач як член сім»ї наймача. У 2006 році померла ОСОБА_3 - дружина позивача та мати відповідача і з того часу позивач внаслідок конфліктних стосунків, які виникли із сином чинить йому перешкоди у користуванні спірною квартирою, а саме : змінив замки на вхідних дверях та не надає відповідачу ключів від квартири, з приводу чого відповідач звертався до правоохоронних органів. Позивачем не надано доказів щодо відсутності відповідача у спірній квартирі з неповажних причин, тому підстав для задоволення позову не має.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача.
Так, відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч.1,2 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що у спірній квартирі зареєстровані сторони (а.с.13)
Рішенням виконкому Кіровської районної у м.Донецьку ради від 08.11.2006 року особовий рахунок на спірну квартиру переоформлено на ОСОБА_1 після смерті дружини ОСОБА_3, яка померла у 2006 році (а.с.3).
Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_3 у 2006 році позивач змінив вхідні двері до спірної квартири та замки і перешкоджає відповідачу у користуванні квартирою, що підтверджено ним особисто в судовому засіданні апеляційного суду, посилаючись на те, що між ним та сином існують конфліктні стосунки на грунті зловживання відповідачем алкогольними та наркотичними засобами.
Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.05.2012 року встановлено, що позивач не пускає додому відповідача оскільки боїться його, бо той раніше вчиняв сварки (а.с.21). Вказані обставини не заперечуються позивачем.
Відповідач ОСОБА_2 іншого житла не має.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року з наступними змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивачем не надано доказів щодо відсутності відповідача у спірній квартирі понад встановлені законом строки без поважних причин, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимог позивача.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не має.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відсутні дані щодо лікування відповідача від наркологічної та алкогольної залежності не є підставою для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Інші доводи апеляційної скарги позивача також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 04 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :