25 березня 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Закропивний О.В., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «Стоїк-Авто», про визнання договору позики недійсним, визнання фактично вчиненим договору купівлі-продажу квартири, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, стягнення коштів і процентів за час користування чужими коштами та відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 15 травня 2010 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики. Вважає, що зазначений договір є недійсним, оскільки є удаваною угодою, а саме правочином, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме для приховання фактичної домовленості сторін про продаж квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 710 тис. доларів США на умовах розстрочення платежу терміном на один рік, зі сплатою в цей день першого внеску в сумі 84 900 доларів США. Посилаючись на те, що боргових зобов'язань між сторонами не існувало, правочин не був направлений на реальне настання правових наслідків, його було укладено з метою уникнення ОСОБА_2 втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та тривалості терміну розрахунку за квартиру, уточнивши позовні вимоги, просив визнати договір позики від 15 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з іншої сторони удаваним правочином, як такий, що вчинений з метою приховати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1; визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 22 травня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним; стягнути з ОСОБА_2 433 960 доларів США сплачених на виконання договору, 253 568 грн 85 коп. процентів за користування грошовими коштами та 50 тис. доларів США на відшкодування завданої моральної шкоди.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 3 квітня 2012 року позов задоволено частково. Визнано договір позики від 15 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з іншої сторони удаваним; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 433 960 доларів США, проценти в розмірі 253 568 грн 85 коп. за користування коштами за період з 22 травня 2010 року по 23 листопада 2011 року, а в решті вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судами порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що судами порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційних скарг та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарги є необґрунтованими і наведені в них доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Крім того, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «Стоїк-Авто», про визнання договору позики недійсним, визнання фактично вчиненим договору купівлі-продажу квартири, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, стягнення коштів і процентів за час користування чужими коштами та відшкодування моральної шкоди.
Додані до скарги матеріали повернути скаржникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Закропивний