25 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Штелик С.П.
Суддів: Висоцької В.С., Журавель В.І., Кафідової О.В., Умнової О.В.,
розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», треті особи: Вінницька міська рада, приватне підприємство «Торгово-універсальна фірма «Феріде», спільне українсько-турецьке сільськогосподарське підприємство «ЕЛ-ТУР» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання договору іпотеки недійсним, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір іпотеки від 6 листопада 2007 року, укладений між ПП «Торгово-універсальна фірма «Феріде» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Застосувати наслідки недійсності правочину.
Позов мотивований тим, що 22 вересня 2006 року спільне українсько-турецьке сільськогосподарське підприємство «ЕЛ-ТУР» у формі товариства з обмеженою відповідальністю уклало з приватним підприємством «Торгово-універсальна фірма «Феріде» договір на участь у пайовому будівництві, об'єктом якого є торгівельно-офісний комплекс «Феріде Плаза». 6 листопада 2007 року приватне підприємство «Торгово-універсальна фірма «Феріде» уклало з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» кредитні договори, на забезпечення виконання яких уклало іпотечний договір, предметом якого є право оренди земельної ділянки площею 0,1940 га по АДРЕСА_1 та розташований на ній об'єкт незавершеного будівництва готовністю 75 %.
11 липня 2011 року спільне українсько-турецьке сільськогосподарське підприємство «ЕЛ-ТУР» у формі товариства з обмеженою відповідальністю за договором уступки права вимоги передало ОСОБА_1 право вимоги повного виконання договору на пайове будівництво від 22 вересня 2006 року. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 серпня 2011 року за нею визнано право власності на торгівельно-офісний комплекс «Феріде Плаза».
Посилаючись на те, що спільне українсько-турецьке сільськогосподарське підприємство «ЕЛ-ТУР» у формі товариства з обмеженою відповідальністю як співвласник будівництва не давав згоди на передачу в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва, а Вінницька міська рада як власник земельної ділянки не давала згоди на передачу в іпотеку права оренди земельної ділянки, позивач просила визнати договір іпотеки недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 лютого 2012 року позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано договір іпотеки від 6 листопада 2007 року, укладений між приватним підприємством «Торгово-універсальна фірма «Феріде» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», недійсним з моменту його укладення. Застосовано наслідки недійсності іпотечного договору та зобов'язано приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 зняти заборону на відчуження зазначеного майна й виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна записи стосовно предмету іпотеки.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2012 року рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року касаційна скарга спільного українсько-турецького сільськогосподарського підприємства «ЕЛ-ТУР» у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволена. Рішення апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2012 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року та від 9 серпня 2012 року скасовані, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 лютого 2012 року залишено в силі.
Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року та від 9 серпня 2012 року скасовані на підставі ч.2 ст.348 ЦПК України.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про перегляд даного рішення суду касаційної інстанції в порядку, визначеному главою 3 розділу 5 ЦПК України.
В обґрунтування заяви ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» посилається на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст.331 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 14 Закону України «Про іпотеку», що в свою чергу, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Дослідивши подані заявником матеріали колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
В обґрунтування своєї правової позиції щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року, про перегляд якої ставиться питання, та постанову Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року у справі про визнання договору іпотеки недійсним, постанову Вищого господарського суду України від 24 грудня 2012 року у справі про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання вчинити дії, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року у справі про визнання договору іпотеки недійсним, постанову Вищого господарського суду України від 10 липня 2012 року у справі про визнання договору недійсним, постанову Вищого господарського суду України від 25 червня 2008 року у справі про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання вчинити дії, постанову Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2010 року у справі про визнання договору недійсним, постанову Вищого господарського суду України від 25 лютого 2013 року у справі про визнання договору недійсним, постанову Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, ухвалену в порядку, передбаченому главою 3 розділу 5 ЦПК України.
Крім того, заявник послався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 серпня 2012 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року, постановлених у цій же справі, які не можуть підтверджувати правову позицію щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
З поданих копій постанови Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року, постанови Вищого господарського суду України від 24 грудня 2012 року, постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2012 року, постанови Вищого господарського суду України від 25 червня 2008 року, постанови Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2010 року, постанови Вищого господарського суду України від 25 лютого 2013 року, на які посилається заявник в обґрунтування заяви, не вбачається наявність неоднакового застосування судами норм матеріального права у правовідносинах, подібних, вирішеним у даній цивільній справі.
Під подібними правовідносинами слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
В даному випадку, зі змісту вказаних зазначених рішень судів касаційної інстанцій, поданих заявником в обґрунтування заяви, не вбачається тотожність предмету спору, підстав позову, змісту позовних вимог та фактичних обставин, встановлених судами у інших справах, ніж встановлені у даному спорі.
Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року, на яку посилається заявник, були скасовані рішення судів попередніх інстанцій з передачею справ на новий розгляд до місцевого суду. Вказаною ухвалою не вирішено спору по суті та не відбулося застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому на таку ухвалу не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України.
Постанова Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, ухвалена в порядку перегляду судових рішень за правилами глави 3 розділу 5 ЦПК України, не є рішенням, ухваленим судом касаційної інстанції, тому на неї також не може здійснюватись посилання в обґрунтування підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України.
Враховуючи наведене, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 354, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
У допуску справи за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», треті особи: Вінницька міська рада, приватне підприємство «Торгово-універсальна фірма «Феріде», спільне українсько-турецьке сільськогосподарське підприємство «ЕЛ-ТУР» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання договору іпотеки недійсним, за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Штелик С.П.
суддіВисоцька В.С.
Журавель В.І.
Кафідова О.В.
Умнова О.В.