25 березня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,
Ситнік О.М., Юровської Г.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агрофірма «Гаван» про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,
У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у листопаді 2010 року він був прийнятий на роботу до ПП «Агрофірма «Гаван» на посаду сторожа, на умовах безстрокового трудового договору, із призначенням заробітної плати у розмірі 2 500 грн. У серпні 2011 року адміністрація підприємства почала утримувати з нього заробітну плату по 500 грн щомісячно у рахунок покриття збитків, завданих крадіжкою товарно-матеріальних цінностей. 10 листопада 2011 року позивача в усному порядку повідомлено про припинення з ним трудових відносин, при цьому, адміністрація підприємства вимагала від нього написання заяви про звільнення за власним бажанням, проте, він відмовився. Після вказаних подій адміністрація підприємства почала навмисно створювати такі умови праці, у яких позивач не міг належним чином працювати. 15 грудня 2011 року позивачу стало відомо про те, що наказом від 22 листопада 2011 року його звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, що позивач вважає незаконним.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 28 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2012 року у відкритті касаційного провадження у цій справі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 28 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2012 року відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
У березні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст. ст. 12, 36, 40, 41, 43 КЗпП України.
У поданій заяві ОСОБА_1 одночасно порушує питання про поновлення строку звернення до суду.
З огляду на поважність причини пропущення строку звернення із заявою про перегляд ухвали суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник надав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2012 року, 21 листопада 2012 року.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
Проте зі змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2012 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, не вбачається передбаченої ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2012 року, оскільки у зазначеній ухвалі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і фактичні обставини справи не є тотожними у порівнянні з ухвалою суду, про перегляд якої подано заяву.
Відповідно до п. 7 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.
Із доданої до заяви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року вбачається, що вказаною ухвалою справу передано на новий судовий розгляд, що свідчить про те, що спір у справі остаточно не вирішено й не застосовано норм матеріального права для вирішення спору по суті, а тому на зазначену ухвалу, виходячи з вищевказаного, не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.
Із урахуванням вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ó äîïóñêó äî ïðîâàäæåííÿ Âåðõîâíîãî Ñóäó Óêðà¿íè справи íåîáõ³äíî â³äìîâèòè.
Керуючись ст.ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2012 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агрофірма «Гаван» про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
О.М. Ситнік
Г.В. Юровська