Справа № 1524/2-251/12
Номер провадження: 2/511/33/13
Роздільнянський районний суд Одеської області
28 березня 2013 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Ільяшук А. В.,
при секретарі Войніковій Л.Ф.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Відділ Державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і витребування майна від особи, яка незаконно без відповідної підстави заволоділа ним, -
06.03.2012 року позивач звернувся із вказаним позовом до відповідача та третьої особи та просить суд зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить позивачу на праві власності, розміром 0,0332 га і витребувати у відповідача майно, що належить позивачу, а саме: побутову техніку, речі, гроші в розмірі 6000 доларів США, в зв'язку з тим, що відповідач безпідставно заволоділа цим майном.
Ухвалою суду від 12.03.2012 року провадження по справі відкрито. 09.04.2012 року провадження по справі зупинено до розгляду інших справ з приводу майна, що є предметом спору. 30.01.2013 року провадженні по справі відновлено за ініціативою суду, оскільки відпали підстави, що викликали її зупинення.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що згідно з рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.03.2011 року по справі №2-181/2011 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю, позов ОСОБА_3 було задоволено повністю, вирішено виселити ОСОБА_1 із житлового будинку АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації за вказаною адресою. Добровільно ОСОБА_1 не виселився, тому на 26.01.2012 року на 10.00 годин було призначено примусове виконання рішення суду про його виселення. ОСОБА_1 не був вдома у вказану дату і час та не приймав участі у виконавчих діях по його примусовому виселенню. Коли він прийшов додому то побачив, що на воротах садибної ділянки висять замки, а також висять замки на вхідних дверях житлового будинку. В будинку, як стверджує позивач, на теперішній час знаходяться його речі та майно, також у схованці перебувають грошові кошти, котрі він готував для повернення боргу ОСОБА_3, яка вступила у спадщину після смерті ОСОБА_4. Борг його перед ОСОБА_4 складав 6000 доларів США, тому позивач зібрав необхідну суму і чекав рішень суду. В будинку знаходяться власні речі позивача, побутова техніка (бойлер, дві пральні машини, інші побутові предмети), посуд килими і гроші, вказані вище, які позивач не може забрати, у зв'язку з тим, що будинок опечатано та навішані замки. На прохання, повернути його речі, відповідач відповідає відмовою, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. Крім того, за адресою АДРЕСА_1, за позивачем, як власником значиться земельна ділянка, на якій розташована будівля і господарські споруди, що належать відповідачу. Право власності підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ОД, виданого на підставі рішення 6 сесії ХХІУ скликання Роздільнянської міської ради від 30 січня 2003 року, місце розташування: АДРЕСА_1, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №639/1048 від 15 вересня 2003 року, кадастровий номер земельної ділянки 51239100100:02:016:0066. Згідно змін внесених 10.10.2008 року за позивачем на праві приватної власності перебуває 0,0332 га землі. На даний час він не може пройти на свою земельну ділянку, бо ОСОБА_3 перешкоджає йому у доступі до його власності шляхом накладання замків на воротях і хвіртці. Він звертався із заявою до ВДВС щодо вирішення питання про надання доступу до земельної ділянки, на що отримав відповідь, що він був примусово виселений лише із житлового будинку, а в доступі до земельної ділянки йому перешкод ВДВС не чинила і це питання не могло розглядатись в рамках виданого судом виконавчого листа по справі №2-181/11. На думку позивача, дії ОСОБА_3 суперечать діючому земельному законодавству України, а його право власності потребує захисту.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, як заявленому безпідставно.
Третя особа, ВДВС, у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності та на запит суду для огляду у судовому засідання надала матеріали виконавчого провадження щодо виселення ОСОБА_1. Позов просила розглянути згідно діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, оглянувши матеріали цивільної справи №2-181/11, матеріали виконавчого провадження №1127/7 (№25), номер за ЄДРВП 30433349 щодо виселення ОСОБА_1, завершеного 26.01.2012 року, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено наступне. ОСОБА_3 на праві власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.09.2010 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 брата ОСОБА_4, належить житловий будинок АДРЕСА_1 Земельна ділянка розміром 0,0332 га на якій розташований вказаний будинок належить ОСОБА_1, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД, виданого згідно рішення 6 сесії ХХІУ скликання Роздільнянської міської ради від 30 січня 2003 року, місце розташування: АДРЕСА_1, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №639/1048 від 15 вересня 2003 року, кадастровий номер земельної ділянки 51239100100:02:016:0066. Державний акт видано на земельну ділянку площею 0,0622 га, частину якої у розмірі 0,0290 га ОСОБА_1 продав 14.10.2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у рівних частках по ? частині кожної, на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу земельної ділянки, про що на Державному акті, вказаному вище, зроблена відповідна відмітка про відчуження. Тобто на день звернення до суду і на теперішній час ОСОБА_1 є власником 0,0332 га вказаної земельної ділянки, на якій розташована нерухомість ОСОБА_3. Згідно рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.03.2011 року по справі №2-181/2011 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю, позов ОСОБА_3 було задоволено повністю, вирішено виселити ОСОБА_1 із житлового будинку АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації за вказаною адресою. Питання, щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, судом не вирішувалося. Добровільно ОСОБА_1 не виселився, тому на 26.01.2012 року на 10.00 годин було призначено примусове виконання рішення суду про його виселення. ОСОБА_1 не був вдома у вказану дату і час та не приймав участі у виконавчих діях по його примусовому виселенню, що відображено у Акті державного виконавця від 26.01.2012 року, підписаного всіма учасниками виконавчої дії. При цьому, як вбачається з Акту, майно, яке було у будинку, не описувалось, Акт опису будь-якого майна не складався, ніяке майно не передавалося на відповідальне зберігання будь-кому. Судом не встановлено, що майном, вказаним у позові, безпідставно заволоділа відповідач ОСОБА_3, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає. Що стосується земельної ділянки, то судом встановлена належність позивачу на праві власності вказаної у позові земельної ділянки, площею 0,0332 га за адресою: АДРЕСА_1, на підставі документів, долучених до позовної заяви та досліджених судом. Також судом встановлено, що позивач не має допуску та позбавлений права користування даною земельною ділянкою, оскільки на воротях навішений замок, від якого у позивача відсутній ключ. ОСОБА_3 позбавила позивача права вільно користуватися його земельною ділянкою з 26.01.2012 року і це право підлягає захисту та відновленню.
Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. На підставі ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Позов в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою підлягає задоволенню, в іншій частині - задоволенню не підлягає, як не доведений матеріалами справи, доказами дослідженими у судовому засідання та заявлений безпідставно.
На підставі викладеного та ст.ст.3,8,41,55 Конституції України, ст.ст.386,387,391 ЦК України, ст.ст.152 ч.2, 158 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. ст..10,11,60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м.Севастополі 17.03.1998 року, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1 усунути перешкоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у користуванні земельною ділянкою площею 332 м2 (0,0332 га), що належить йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 6 сесії ХХІУ скликання Роздільнянської міської ради від 30 січня 2003 року, місце розташування: АДРЕСА_1, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №639/1048 від 15 вересня 2003 року, кадастровий номер земельної ділянки 51239100100:02:016:0066.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.В.Ільяшук